Ілюстрації до "Шарлотти"

 

"Безприданниці. Шарлотта "

❤️ У мене був чіткий план: заручини з впливовим лордом і блискуче повернення до двору. Я мала відновити колишню славу роду Ньєр, зав'язати потрібні знайомства і позбутися тавра вигнанців.

Та все полетіло в Безодню, не встигнувши навіть початися.

Поцілунок з незнайомцем, напад розбійників — і ось я вже не леді, а полонянка. Їхній ватажок — зухвалий, самовпевнений і дратівливо привабливий.

Він хоче використати мене у власних цілях. Але йому доведеться засвоїти: Шарлотта Ньєр не сидітиме склавши руки, поки хтось вирішує її долю.

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
MargFed
03.09.2026, 23:37:37

✨❤️✨

avatar
Вікі Дрейк
03.09.2026, 22:33:22

Супер!!! Дуже гарно ❤️❤️❤️❤️

avatar
Лана Рей
03.09.2026, 22:12:50

❤️❤️❤️❤️❤️

avatar
Олена Гушпит
03.09.2026, 19:08:22

Як гарно!!! ❤️❤️❤️

Олена Гуйда
03.09.2026, 19:08:55

Олена Гушпит, Дякую дуже ❤️❤️❤️

Інші блоги
Happy Halloween! І ласкаво прошу до «дому»!
Саме сьогодні на Booknet вийшов перший розділ моєї гелловінської історії «Дім». У невеликому українському селі Вербове стоїть старовинна садиба Ліновських. За її стінами зберігається не лише історія кількох поколінь.
Сцена в ліжку з "Ворон. Тепер ти моя"
Ось так іноді поряд може опинитися зовсім неочікувана людина, яка підтримає тебе у найважчий період життя, бо ти також їй потрібна. Йому боліло зовні. Дуже. А їй боліло всередині. Також дуже. Читати тут
У пошуках себе...
Друзі, вітаю. На зв’язку Кирилл Фролов. Сьогодні я хочу поговорити з вами не про вигадки чи художні сюжети, а про те, що набагато ближче кожному з нас — про реальне життя. Я прийняв рішення написати абсолютно чесну,
Вона прокинулась на відборі дракона
Уявіть: ви кондитерка з Києва. Ви посковзнулися на обледенілих сходах біля метро в найдовшу ніч року. А прокинулися в чужому тілі, у кареті, що везе наречену на відбір до крижаного дракона. Справжню Ейлін Вестмар отруїли
Гаряче оновлення і палка знижка! 1.11.26
Або навпаки?))) ⭐️Ррррраз! ОНОВЛЕННЯ! Коли я беру Олесю за руку, то відчуваю, що вона тремтить так само, як і я. — Тобі холодно? — схвильовано питаю, вдивляючись у її прекрасні світло-зелені очі. — Трошки, — зізнається
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше