Якби Аранцу не доводилося відвідувати у лікарні, Моріка б ніколи не подумала, що вона серйозно хвора. Завжди впевнена і непохитна Аранца від дитинства тримала голову високо піднятою. Коли дівчата проводили час вдома, Аранца завжди готувала. Як вона казала, вона вчилася завдяки передачам, адже їй було страшено нудно. Вона могла приготувати все - від яєшні до паелʼї. Іноді Моріка намагалася їй допомогти, та Аранца їй не давала. Такою була Аранца. Вона не приймала ні допомоги, ні співчуття. Від нікого. Якщо вони разом сиділи у лікарні через новий приступ посилення її хвороби, вони могли говорити про все, окрім стану Аранци. Одного разу, коли Аранці стало зовсім погано, Моріці довелося викликати швидку. Після того як Аранці підключили крапельницю, Моріка все питала як вона, чи чимось їй допомогти, щось зробити, на що Аранца просто вигнала її з палати.

(Зображення згенеровано ШІ)

Фрагмент книги "Там, куди відлітають паперові журавлі"