Дорогі букнетівці, вчора Хан увірвався в новинки❣️

І мені здається, цей чоловік не збирається ні в кого питати дозволу, щоб залишитися у ваших думках, принаймні в моїх однозначно) 

Холодний, небагатослівний, небезпечно спокійний.

Аслан Караєв із тих чоловіків, яким не потрібно підвищувати голос, щоб їх почули.

Хан - читати тут ❤❤❤

" Я продовжую рухатися в ритм музики, водночас обводячи поглядом зал. Нікого. Переводжу очі на ВІП-зону, і знаходжу.

Чоловік сидить, відкинувшись на спинку крісла й широко розставивши ноги. В одній руці недбало тримає склянку з алкоголем.

Темне волосся зібране на потилиці в пучок, скроні виголені. Чорна сорочка розстебнута біля шиї, а з-під коміра вгору тягнуться темні лінії татуювань. Вони доходять до шиї й губляться десь біля обличчя.

Красивого обличчя, і такого холодного, що від одного погляду стає не по собі.

Він не усміхається, не піднімає келих, не робить нічого, просто дивиться на мене. Так, ніби весь цей зал перестав для нього існувати.

Наші погляди зустрічаються, і я чогось не можу відвести очей, кілька секунд, чи може, більше.

Його обличчя не змінюється. Жодної емоції, тільки крижаний, уважний погляд, від якого вздовж спини повільно проходить холодок. "