Про наболіле

Знаєте, коли я вчилася в школі, кожен раз, чуючи, що хтось із авторів шкільної програми знищував свої твори, я думала: «Нащо? Стільки часу витратив, щоб потім спалити — дурень». Приклади? Гоголь, який спалив другий том «Мертвих душ». Кафка, що просив друга знищити його рукописи. 

А тепер я їх розумію. Інколи здається, що історія цікава, а в один день прокидаєшся й думаєш: «Краще все це видалити, щоб і сліду не залишилося».

Дивно, як змінилася я сама. Колись була впевнена: якщо щось створила — хай лежить. Слідуючи такій лозіці і досі тримаю свої дитячі малюнки. Маю навіть лист, написані собі дорослій у 12 років. А от твори, на які витрачаю стільки сил і часу, часто ловлю думку: «Може, краще не позоритися й видалити?»

Зупиняє мене тільки відповідальність перед читачами, які наважилися мене автора початківця почати читати. Саме тому ті книги, що вже на сайті, матимуть свій кінець. Але є велика кількість напрацювань, які такого захисту не мають. Звісно проходить час і я заспокоююсь та ці періоди це просто жах.

А у вас буває такий стан? Що ви робите, коли хочеться все знищити?

8 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Марко Левчук
31.08.2026, 13:16:00

Дуже знайомо. В свій час знищив багато творів. І навіть зараз хочеться. Жалко що електроні книги не спалиш.

avatar
HRYNO
31.08.2026, 12:27:37

Дорого дня я не письменник але я читач і якщо у мене щось заберуть я обіжісь тому незаберайте в мене те що я ще не прочитав бо я буду дуже засмучений((((

avatar
Стружик Лев
31.08.2026, 08:26:45

Бувало, коли я після свого попереднього дня народження протягом 11-ти (!) місяців не був активним, хоча побував в цей час на платформі. Врешті, я вирішив залишити усі свої твори (деякі стер з лиця землі), аби набирати сотні (або навіть тисячі) переглядів;)

Показати 4 відповіді
Стружик Лев
31.08.2026, 12:12:45

Вілена Озерська, Звичайно ні. Головне — одразу зрозуміти, чи правильно ми все робимо, бо якщо не подумати ще двічі, ми можемо втратити всі наші ідеї:( А видалення книг пов'язані з оповіданнями, написані ШІ. Вони були неідеальними, адже вони надруковані некоректно і без чіткого продовження твору, а в одному з творів хтось не зрозумів сюжет твору¯⁠\⁠_⁠(•.•⁠)⁠_⁠/⁠¯

Не сумуйте за своїми рукописами. Я теж їх втратив. Спочатку ті, що до 2022-го у мене були (писати твори я почав у 2019 році), а потім ті, що від 2022-2024 років лишились. Коли я дізнався про Букнет, я лише роблю тільки одне — переписую свій оригінал у чернетку, а в чернетці перекладаю все на українську мову (бо в цей час постійно писав на російській). Один рукопис у мене вже є — розповідь у частинах "У лісі".

avatar
Вілена Озерська
31.08.2026, 11:19:19

Таке бажання виникає часто, але коли бачу кількість додавань книг до бібліотеки, число тих, хто відслідковує і читає, залишає коментарі, то все ж бажання продовжити перемагає і думка, що все ж таки все не дарма з'являється частіше)

avatar
Вадим Сухобрус
31.08.2026, 11:15:18

Ну, мені дуже просто) Як тільки виникає бажання щось знищити, питаю себе - хіба ти Гоголь?) Після цього якось вже незручно))

avatar
Наталя Дотепчук
31.08.2026, 08:48:34

Такі моменти в житті, звісно, бувають, особливо у творчих людей. Творча людина дуже тонко все відчуває, вона емоційна й часом надто вимоглива до себе. І це нормально.

У мене теж у житті був такий період, коли я писала вірші, а потім одного разу взяла й просто все знищила. І, на жаль, коли пишеш під натхненням, не завжди запам’ятовуєш те, що народжується в цей момент. А тепер, коли я почала писати тут книги й дізналася, що на платформі можна публікувати ще й власні вірші, дуже шкодую, що колись їх знищила.

Тож ви не одна. Думаю, у багатьох творчих людей бувають такі моменти, коли здається, що все написане — нісенітниця й хочеться все видалити. Не переживайте, це минеться.

А коли накривають такі емоції, спробуйте просто переключитися на щось інше: спорт, прогулянку, приготування якоїсь нової страви чи ще щось, що приносить задоволення. Головне — не приймайте рішень щодо своїх творів на емоціях.

Бажаю вам творчості, терпіння, натхнення і, найголовніше, ніколи не знищувати те, що одного разу народилося у вашій душі.

Показати 2 відповіді
Наталя Дотепчук
31.08.2026, 09:14:26

Аліна Чуйко (Hunter), Дякую.) Навзаєм!

avatar
Ромул Шерідан
31.08.2026, 08:53:55

У мене не було такого бажання. Принаймні поки що)

Ромул Шерідан, Це вам дуже‑дуже повезло. Вибачайте, та я вам трохи заздрю))

avatar
Кіт Анатолій
31.08.2026, 08:55:38

Ловіть промені підтримки ʕ⁠っ⁠•⁠ᴥ⁠•⁠ʔ⁠っ♥️

Кіт Анатолій, Прийняла ☀️ умножила ✨ і вернула назад із найщирішими обіймами. Дякую за підтримку

Інші блоги
Букнет шукає відеомейкерів і креаторів!
Якщо ви добре відчуваєте сучасні читацькі смаки у соц. мережах, розумієте, що чіпляє аудиторію, вмієте створювати короткі відео і вже ведете власний активний канал - цей конкурс для вас! Ми хочемо знайти людей, з якими зможемо
Перепис моєї сімейки♡
Дорогі читачі, перед моїм тріумфальним поверненням, я хотіла б знати, чи ви взагалі читаєте блоги. Нічого такого не прошу. Просто поставте "+", якщо ви побачили цей блог і будете читати інші. Вони будуть виключно про книги.
сповідь фамільяра. Новий розділ
У темному кутку почулося важке, обурене шурхотіння. Із тіні повільно виповзла тритонна луската туша Себекхотепа. На його масивній шиї зловісно поблискував бурштиновий нашийник із золотим медальйоном. Крокодил
Знижка на "Істинну" та цікаві слр!
Друзі, останній день літа! Запрошую вас відсвяткувати його з нашими книжечками. Даруємо знижки: поспішіть, будь ласка, придбати романи, поки ціна знижена. І моє любовне фентезі; «Істинна для чаклуна» Віка випадково
"Спадщина" і "Потрібний наречений" зі знижками!
Друзі, привіт! Повідомляю, що сьогодні знижки на романи: ❤️“Спадщина з бонусом” - 20% Ми вдвох отримали будинок в спадщину і нам обом наразі немає де жити, крім нього, а ми з дитинства не любили одне одного. Як вживуться
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше