Сьогодні я вам принесла книжку, яку прочитала кілька місяців тому, але вона мені так сподобалася, що я не можу нею з вами не поділитися.

«Пастка для бабія» авторки Валентини Бродської захопила мене настільки, що я не зупинилася поки не дочитала її. Десь до третьої ночі я не могла відірватися і ні про що не жалкую. Це той самий випадок коли «ще одну главу і спати…».

Спочатку мені здалося, що це легка романтична історія на вечір, і частково так і є. Але потім сюжет розвертається так стрімко, що раз у раз думаєш «ну от цього я точно не очікувала».

Я завжди особливо придивляюся до героїні. Мені важливо, чи є в неї власний характер, або вона існує тільки для того, щоб закохати в себе головного героя.

І от тому Софія мені дуже імпонує. Вона не намагається сподобатися Денису. Більше того — спочатку він її взагалі не цікавить. І ось це в ній чіпляє, бо перед нами жінка, яка знає, чого не хоче, і не збирається міняти свої принципи тільки тому, що перед нею красивий, багатий і дуже впевнений в собі чоловік. Вона здатна ризикувати, тікати, приймати непрості рішення і відповідати за них. І при цьому вона залишається живою — зі страхами, сумнівами, почуттями та слабкостями. У неї є син, минуле, робота, люди навколо і ціле життя, яке нікуди не зникає через появу чоловіка.

А Денис… Типовий красунчик, успішний бізнесмен, улюбленець жінок, і він щиро вважає, що може отримати практично будь-кого. І ось тут окреме задоволення спостерігати, як його самовпевненість починає давати тріщини.

В цій історії вистачає і гумору, і романтики, і напруги, і сюжетних поворотів. Ну і, звичайно, любовна лінія. Тут все не просто «побачив героїню — закохався — вони жили довго й щасливо». Тут Денису доведеться заслужити довіру Софії.

Найкраща пастка для бабія — це жінка, яка абсолютно не збирається бути його здобиччю.

Легка, динамічна, подекуди смішна історія кохання про красивого самовпевненого бабія, який раптом зустрічає жінку, на яку його звичні чари не діють.

Ваша Оксана Соловій