Морочливі аромати трояндових ланів пані Злати Калиновської, на яких дбайливо вирощувалась сировина для деяких парфумерних будинків Парижа до першої світової, історія змінила на задушливу гару розкулачених хат.

Невблаганно хруснув хребет селянства. Маєток пограбували. Попа та ксьондза відвезли по етапу в одному вагоні, попередньо спаливши церкву та костел.

Багато хто просто раптово зник разом із блаженним дідом Пантухаєм, який примудрився сколотити собі паству і очолити уми переляканих людей вельми самобутньою і таємною єрессю. Пантухаєвці немов провалилися крізь землю - про них понад 70 років не спливало жодної інформації. Поки якась знімальна група з кіностудії, в пошуках локацій, випадково не потрапила в придуркувату Нізвидківку й не делегувала ії вивчання місцевим науковцям.

Дослідженням феномену пантухаївців займалися два покоління істориків, але потім тема втратила актуальність, й до неї повернулися завдяки гранту на пошуки ляських маєтків. 

Справа потрапляє в руки доцента Тютюкіна і професора Крамського, які відроджують історію Калиновських та ії парфумної імперії, здогадавшись про існування десь досі захованих дворянських скарбів. Сподіваючись відхапати від них якусь частку, вчені відправляються в подорож до Нізвидківки.

І ось, 14-річна ледарка Юля Калиновська отримує у спадок від померлої прабабки Віолетти стареньку мазанку і залишки фамільного маєтку, на додачу із старим лісом і статусом богіні специфічної мікроцивілізації. Опікункою щодо цього юридичного акту стає її рідна по мамці повнолітня сестра Боожена Калиновська

Ціле плем'я нащадків колись зниклих адептів секти Пантухая живе за своїми экзотичними правилами та звичаями, особливо полюбляючи ритуальну хореографію і автентичні співи.

За допомогою прилюдного обряду спалення та воскресіння, який таємно жерці ось уже сто років фабрикують завдяки прихованому ліфту та психотропному диму з квіткової пільці, малечу проголошують богинею. 

Здобувши нову прекрасну спадкоємницю значних антикварних скарбів, що зберігаються у фамільних катакомбах, пантухаївці за традицією виконують ритуальний танець родючості, і зливаються у спільній оргії на чолі з сліпуче прекрасним, символічно свіжовоскреслим князем. 

Юлі доводиться пережити жорстокі ініціації та зіткнутися з відповідальністю за своє маленьке альтернативне людство, яким керує її брат по батькові - Вадік Павлінов, парубчина дивовижної краси, що геть зводить жінок з розуму. Незважаючи на свій крайній ступінь розбещеності, він є заручником свого походження і необхідності бути князем безглуздого лісового народу, перебуваючи під невсипущим контролем свого батька та всього аристократичного сімейства.

Доречі, це саме той Вадік, в якого без тями закохана юліна старша сестра - Божена. 

Дуже влюблива, доречі, особа, яка страждає на ненажерливість і зайву вагу, і тому не користується популярністю у чоловіків. Давня, нереалізована, і, швидше за все, невзаємна любов до однокурсника Вадика Павлінова, завдяки сестринській спадщині, несподівано реалізується в заміжжя.

Під час заручин з'ясовується, що Боженіне заміжжя було хитро сплановане аристократичним сімейством Калиновських за допомогою низки коштовних буржуазних інтриг.