Художества 

Знаєте, що найнебезпечніше для письменника?

Придумати главу, а наступного дня пережити в реальному житті.

Вчора я писала нову главу своєї книги "Хімія після тридцяти" й думала: *а які ж пакості могли б наробити діти, поки Іванна (головна героїня) сидить на батьківських зборах?*

І придумала сцену, де Аня (її 5 річна донька) розмалювала підлогу

Мабуть, Всесвіт вирішив, що цього замало.

Бо сьогодні мій молодший син вирішив намалювати **мурал у під'їзді**

Побачила я це абсолютно випадково.

Вручила художнику ганчірку:

— Витирай.

І пішов витирати. Сам.

Пощастило, що це був фломастер по пофарбованій стіні, тому все відмилося досить швидко.

Я питаю:

— Все витер?

— Так.

Через кілька хвилин дивлюся — дитина знову кудись пішла з ганчіркою.

І тут з'ясувалося, що я побачила **найбільший його шедевр**.

Бо малював він не на одному поверсі.

А на кожному!

А ми, між іншим, живемо на четвертому.

Тобто, якщо рахувати масштаби творчого проєкту, це був уже не просто малюнок.

Це була **виставка сучасного мистецтва на чотири поверхи**.

Думаю, тепер я точно знаю, звідки в дітей така любов до творчості.

А ви ловили своїх дітей на подібних «творчих проєктах»?

Розкажіть у коментарях — дуже хочу знати, що не одна я живу з маленькими художниками

Ну і якщо хочете побачити такі Художества на своїх стінах - поділюсь контактами митця. Берене дорого, можна розрахуватися парою кружечок какао)))

P.S. Всесвіт, раз ми з тобою в контакті і ти мене чуєш, прошу не багато, хай просто здохне всі русня.Зроби цей Всесвіт кращим