Любі мої читачі ❤️

Ось і настав той момент, коли я пишу слова, які завжди даються мені трохи важко: історія «Згадай мене» завершена. Сьогодні — епілог.

Хочу від усього серця подякувати кожному, хто пройшов цю історію разом зі мною. Тим, хто читав від першого розділу, чекав продовження, хвилювався за героїв, сердився на Стефанія, переживав за Марту, будував здогадки, сміявся, обурювався і вірив, що вони все-таки зможуть почути одне одного. ❤️

Окреме величезне спасибі за ваші коментарі, зірочки, нагороди, підтримку та емоції. Я читаю вас, бачу вашу реакцію на героїв і сюжет — і повірте, для автора це неймовірно важливо. Саме ви робите історію живою.

За час написання Марта і Стефаній встигли посваритися, наробити купу помилок, довести одне одного до сказу, кілька разів майже все зруйнувати… але все-таки дійшли до свого фіналу. І сьогодні настав час побачити, що сталося з ними далі.

Мені навіть трохи сумно відпускати цих героїв. Вони вже стали для мене рідними. Але кожна історія повинна одного дня завершитися, щоб звільнити місце для нової. ❤️

Дякую кожному з вас, хто був зі мною до самого кінця. Дякую, що обираєте мої книги. Дякую, що читаєте, підтримуєте і чекаєте нових історій.

Сьогодні — ЕПІЛОГ «Згадай мене» ❤️

І я дуже чекатиму ваших останніх вражень від цієї історії.
Розкажіть мені в коментарях: чи виправдав Стефаній себе у ваших очах і чи таким фіналом ви хотіли побачити цю пару?