Між тінню та мовчанням

. . .На вкритому тонким шаром пилу й дрібної штукатурки лінолеумі виразно виднілися вологі, чіткі відбитки босих людських ніг. Вони починалися прямо біля дверей їхнього офісу, робили кілька повільних кроків углиб коридору... І просто обривалися на рівному місці. Наче людина, яка їх залишила, зробила крок у повітря й миттєво розчинилася в ньому.

Маккензі присів. Відбитки були свіжими. У заглибинах від пальців і п'яти ще блищала прозора вода. Він обережно доторкнувся до вологого сліду кінчиком пальця. . .