Друзі, сьогодні діє знижка  -25% на щойно завершений  роман Еліс Кларк  "ПОДВІЙНЕ ЖИТТЯ МІЛЬЯРДЕРА"! 

Це легка романтична історія, сподіваюся, вона допоможе вам відволіктися і підійме ваш настрій! 

Кого їй обрати - таємничого мільярдера чи простого хлопця-кур'єра? Обидва полонили її серце, але вона ще не знає, що це один і той же чоловік...

УРИВОК ДЛЯ ВАС

 — Дуже дякую, — я нахилилася, вимочуючи воду, а потім викручуючи ганчірку у відро. — В мене сьогодні якийсь просто суперневдалий день… Почалося з того, що я мала взяти інтерв’ю, але мене не пустили навіть на поріг…

— Інтервʼю? — він якось кумедно взяв ганчірку, ніби  вперше в житті взагалі тримав подібне в руках. Але потім повторив за мною і знову поглянув на мене. — Що за інтервʼю? 

 — З Маркіяном Кравченком, чули про такого? Кажуть, він страшенний сноб! До нього неможливо підступитися, всі прості смертні для нього як пил під ногами…

Він раптом закашлявся.

— Ой.. Вибачте, щось я замислився. Кравченком? Ну, в нього ж ніби звичайний людський бізнес, хіба ні? І команда крута з кіберу.

 — Ага, мій брат теж ним захоплюється, — я зітхнула. — Але це не нівелює того, що Маркіян проігнорив мої листи. А його охоронець буквально мене послав, ще й наговорив усілякого… Звісно, багатії всі такі пихаті, от інша справа звичайні люди, як ви… Дякую, що так самовіддано прийшли мені на допомогу… 

Тут я схаменулася, що навіть не знаю, як його звуть. 

 — Ми навіть не познайомилися, — сказала, на мить забувши про воду, яку мала вимочувати, і глянула на нього. — Я Домініка, можна просто Ніка. 

— А я Марк… — він обірвав себе. — Марк я, просто Марк, так. 

 — Гарне ім’я, — я усміхнулась.

— У тебе теж, незвичне таке, хоча зараз дітей часто називають незвично. 

 — Мене назвали на честь прабабусі, — пояснила я. — Мені теж подобається це ім’я. 

Витерла останню калюжу і з полегшенням зітхнула:

 — Здається, все…

— Ага, — він кивнув і я помітила, що він дивився кудись понижче мого обличчя. 

Я мимохіть поглянула на себе і побачила, що моя футболка мокра і прилипла до тіла. Втім, мій рятівник теж не уник мокрих плям на одязі. 

 — Ой, вам треба посушити речі, — сказала я. — Можна феном, не їхати ж у мокрому, ночі зараз прохолодні…

— Було б непогано, — кивнув він, раптом потягнувши футболку з себе через шию. І тут мені відкрилось його підкачане тіло вже без тканини. Навіть кубіки пресу було видно. 

Мій погляд ніби прикипів до його торсу, я відчула, що аж в роті пересохло, і з певним зусиллям змусила себе відвернутися. 

 — Зараз візьму фен, — сказала швидко і ретирувалася до своєї кімнати...

Цікаво, що буде далі? Тоді  купуйте "ПОДВІЙНЕ ЖИТТЯ МІЛЬЯРДЕРА"  сьогодні до півночі за мінімальною ціною! 

Також сьогодні діє знижка на книгу Еліс  про фіктивних наречених - "Наречена з минулого"! Сьогодні  до півночі ціна буде мінімальною, вже завтра книга стане дорожчою!

Тая отримує запрошення на весілля коханого, який її зрадив. Ну що ж, попросить друга дитинства зіграти роль свого нареченого...

— Ти дійсно хочеш піти зі мною на це весілля? — здивовано перепитала вона. — Ти ж зірка і все таке…
— Так, я зірка і "все таке", — погодився я. Трохи злило, що вона робила вигляд, що не сама щойно мене на це все розвела. Але я цього не показував. — І цілком можу сходити на чиєсь весілля. Чи я вже не людина, якщо зірка?
— Але якщо я просто прийду з тобою, як друзі, не буде такого ефекту, — протягнула Тая. І раптом її ніби осяяло. — Ти зможеш сказати, що ти мій хопець? Щоб Іллі було некомфортно. Хай думає, що це він лузер, а не я!
 

УРИВОК ДЛЯ ВАС:

Відчинила двері і тільки хотіла вигукнути: “Привіт, ти мене не чекав?” — але слова вмить застрягли в горлі. Бо Ілля дійсно був у ліжку, але не сам, і нудно йому не було. Поряд з ним лежала якась білявка з великими губами —  певно, їй і належали ті туфлі, які я через свою наївність прийняла за подарунок для мене. Решта одягу білявки вперемішку з одягом Іллі була розкидана по кімнаті. 

— Тає? — здивовано запитав Ілля, натягуючи на себе ковдру. — Чому ти тут? Ти все не так зрозуміла… 

— А як я мала зрозуміти, поясни? — на моїх очах вмить закипіли сльози. — Ти збрехав, що хворієш, щоб зраджувати мені з цією… — я не могла підібрати слова і лише ковтала повітря ротом, як риба, що опинилася на суші. 

— Ти казав, що вже кинув те дівчисько! — тепер вже в розмову вступила білявка. 

— Катю, я не встиг… — тут же "перевзувся" Ілля, звертаючись вже до білявки. 

— То скажи їй зараз, що кохаєш мене, — вона продовжувала демонстративно не звертати на мене уваги. Так наче я й не жива людина, а якийсь предмет інтер’єру. 

Я дивилася на Іллю, марно очікуючи, що він щось пояснить, скаже, що це була помилка, що насправді він кохає лише мене. Хай би та нахаба фарбована отримала по заслугах! Але Ілля мовчав, і вираз його обличчя був невдоволеним, я зрозуміла, що невдоволений він мною, що я приперлася сюди без попередження. 

Я повернулася і вийшла зі спальні, розуміючи, що мені немає тут більше чого робити. Поки йшла до виходу, сльози застилали очі, здавалося, що все моє життя закінчилося, мене охопив відчай…

Хочете знати, що було далі? Читайте книгу "НАРЕЧЕНА З МИНУЛОГО" тут!  Увага, знижка діє лише сьогодні до півночі, тож не відкладайте покупку! 

Також сьогодні діє знижка на книгу "НАРЕЧЕНА ДЛЯ БЕЗЧЕСНОГО"!

Він - її бос. Небезпечний для інших, ніжний і турботливий для неї. Та казка часом може обернутися кошмаром...

— Вале, нарешті, я вже зачекався! — цей чоловік потис руку шефу і обійняв його. Він говорив англійською, але з невеликим акцентом. — О, а що це за західна красуня сьогодні з тобою? — він окинув мене оцінюючим поглядом. — Подаруй її мені, заберу з собою в Емірати!
— Пробач, брате, але Аліна — моя, — шеф раптом обійняв мене за талію і подався вперед, ніби збирається поцілувати, а насправді прошепотів. — Підіграй…