Відкриваю двері у свій світ❤️

Привіт! Якщо ви опинилися на моїй сторінці, значить вам можливо стало цікаво, хто ховається за книгою ОДИНАЧКА В НАТОВПІ. Я авторка - початківець. І чесно кажучи, для мене ця книга - не просто літературний експеримент. Майже 20 років тому вперше з'явилася думка написати книгу. Але про що саме? Минали роки. Життя йшло своїм шляхом. І через найпотрясні для мне обставини почала народжуватися ця книга. З того, що накопичувалось всередині й довго не мало назви. Тому я нарешті відкрила чисту сторінку і написала Одиначка В НатовпІ. Я не знаю, чи знайде ця історія відгук у кожного, але знаю одне: я пишу її чесно. Без бажання здаватися кращою. Без готових відповідей. Просто так, як відчувала і як бачу це тепер. Можливо, читаючи мою книгу, ви десь зустрінете себе, а можливо, поставите собі те саме питання, з якого колись почалася моя книга: А хто я в усьому цьому? 

Переходьте за посиланням та починайте читати мій дебютний роман тут "ОДИНАЧКА В НАТОВПІ"  https://booknet.ua/book/odinachka-v-natovp-b458502 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
До релізу 2 дні ❤︎
Привіт всім, хто любить темне романтичне фентезі ❤︎ Я з народження знав, що маю Світлий дар, але лише завдяки Ліві та Азару зміг по-справжньому його відкрити. Я кохаю Ліву й хочу бути з нею, та, здається, моє серце вирішило
Під Зливою — Новинка
Іноді минуле не повертається. Воно просто чекало на правильний момент. Разом із шаленою зливою до мене повернулися спогади мого дитинства. Ті, які я роками ховала під шарами часу, переконуючи себе, що більше нічого не
« Під Зливою » — Новинка вже доступна!!!
А що, як людина з твого минулого одного дня повернеться в твоє життя, коли ти вже навчилася жити без неї? Міра думала, що її минуле давно залишилося позаду. До тієї самої зустрічі. До одного погляду, в якому вона впізнала
Під Зливою. Історія від якої неможливо відірватись
У чотирнадцять років він перевернув мій світ одним поглядом своїх дивовижних різнокольорових очей.
Волосся у ширінці ( не зручна ситуація)
— Марат?! Я впізнав голос батька одразу. Чорт. Соломія теж почула. Вона завмерла буквально на секунду, а потім різко спробувала підвестися з колін. — Солю, зачекай… — Там люди! Вона смикнулася ще
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше