Вітаю, любі!

Запрошую до нової вибухово-емоційної історії!

✨✨✨

Кожен мій крок у бік незнайомця відзивається дзвінким цокотом моїх підборів в голові. Всередині все стискається від божевільного хвилювання. Але я змушую себе долати трепет та страх і от впевнено йду до красеня. Тримаю спину рівно, в очах — незворушність, у мізках — бісова рішучість. І я знаю, що вже не зупинюся. Це моя найгірша риса характеру: коли мене ображають, я дію мов торнадо. Інколи доводиться шкодувати про свою спонтанність потім, але зараз не хочу думати про це.

Зупинившись за крок від чоловіка, я зустрічаюся з його здивованим поглядом. По тілу наче мороз пройшов від його погляду ледь не чорних очей. Але я не прийшла до нього аби розвернутися та піти, тому на одному подиху випалюю:

— Привіт! Ти тут один?

— Один, — неспішно відповідає він, окинувши мене швидким, оцінювальним поглядом, і одразу питає: — А що потрібно?

Нервово зволожую вуста і безцеремонно випалюю:

— Потрібна компанія на вечір. Може, обіймеш мене?! — кидаю спонтанно, бо я впевнена, що моя подруга та колишній точно вже спостерігають за мною. І мені потрібно аби все виглядало правдоподібно та природно. Відчуваю, як палають щоки, але під макіяжем цього не видно, тому гарячково додаю: — А ще вдай, наче весь цей час чекав на мене. А ще краще — поцілуй вже, для правдивості.

Новинка тут...

9RKZeuSZ — Танго з Мажором 

rSWhgFFQ — Дика фурія для магната 

♥️♥️♥️