Для мене цей день завжди був не про державу, президента, уряд і т.д. - а передусім про гризню за місце під сонцем та про виборювання свободи суто фізично, як воно є, без прикрас, символів і гасел.

Якщо в далекі дев'яності-нульові наша незалежність багато в чому була лиш галочкою на папері - то в останні роки Україна твердо й невпинно доводить решті світу: ми - суб'єкт, а не просто регіон на мапі. Доводить, без перебільшень, потом і кров'ю... На жаль, і життями своїх громадян. Часто-густо - найкращих. Та чи є в нас вибір? Гадаю, кожен з вас знає відповідь на це питання. Це не таунхаус, і тут сусідів не обирають. Виживає, як і в природі, найсильніший і найбільш цілеспрямований.

В 35 років у людини часто настає криза середнього віку. Або ж - вона остаточно формується як особистість. Лишається побажати нам усім піти другим, а не першим шляхом - від цього залежить наше існування, як Nації.

Це було від мене - а тепер пару слів від моїх персонажів (зазвичай я такого не практикую, але разок спробую - раптом сподобається хх))).

Поки я можу тримати револьвер - ворог не ступить на мою землю.

Лейтенант Клайф Уілкінс - Історії Дикої Півночі.

Мене вела дорога кохання - та я ніколи не забував про свій народ.

Кельміраель, Сьомий Промінь - Сонячне Затемнення.

Свободу не дарують. Її беруть.

Ельмірена Темноцвіт - Сонячне Затемнення.

Я ніколи не забуваю про свою Батьківщину - у якому б зі світів я не був.

Дзен.

Ну, цього останнього хлопака ви всі добре знаєте))

Не вітаю зі святом, бо святкування не на часі... Вітаю з тим, що ми змогли протриматись ще рік. І вірю, що протримаємось ще - скільки треба.

Як казав пан Роберт: ми встоїмо. Москва ляже. Крим - повернемо та відгодуємо.

Слава Україні! ♌♐