Додано
23.08.26 11:12:25
Безкоштовна до завершення! +оновлення вже на сайті
Привіт, мої хороші!
Книга "Все одно будеш моєю" буде безкоштовною в процесі написання. Тож, приєднуйтесь. Там буде дуууже емоційно і пристрасно.
Оновлення вже на сайті.

- Знаєш що, Олександре Григоровичу? В мене немає ні сил, ні бажання розбиратися в твоїх тарганах і твоїх змінах настрою. Ми обоє наробили помилок, давай просто залишимо це в минулому. Як ти казав, тут ти мій шеф - а я просто твоя покоївка. - відійшла від нього на крок. - А тепер пробачте, але в мене купа роботи. А втратити її не маю права. Якщо звісно ви не звільните мене. - він ще мить дивився на мене, а потім заперечно хитає головою.
- Не звільню. За це можеш не хвилюватись.
- Дякую. - розвертаюсь і виходжу. Цього разу він мене не зупинив. І це добре, бо я все-таки розплакалась. Всередині наче сидить дві Марти. Одна з минулого, яка кричить що можливо доля дає мені другий шанс зробити все правильно. Так, як потрібно було зробити тоді... Інша - теперішня. Та, яка вже пережила образи, побої, знущання і зневіру. Та, яка тільки починає вчитись дихати вільно. Так от, вона кричить що я зробила все правильно. Орловський так швидко змінює свою думку... Ще два дні тому я була для нього меркантильним стервом, а тепер його раптом переклинило. Та чи надовго? А потім що? Ні. З мене досить. В мене є донечка і я маю думати про неї.
Та чомусь зараз всі ці розумні думки пішли лісом і я дуже хотіла, щоб він знов зупинив мене. Зупинив і притиснув до себе. Міцно-міцно. Так як колись.
ГАРНОГО ДНЯ!
ВАША ТЕТЯНА КАЛИНОВА.
Тетяна Калинова
2942
відслідковують
Інші блоги
Привіт, Майчата! Сьогодні діють знижки на деякі книги на честь мого 3-річчя на сайті. Дякую, що ви зі мною!
Друзі, новий розділ роману «Літо в останньому кадрі» вже на сайті! Цього разу без гучних скандалів на сходах і погонь — лише двоє людей у тиші кімнати, де ще витає присмак чужої отрути. Валя пішла, залишивши після
Що таке серце? Вона кліпнула. Хлопчисько поруч стиснув ручку так, що аж побіліли пальці. — Це… м'яз? — обережно спитала вона. В кабінеті хтось тихо застогнав. Яна, здається. — М'яз, — повторив
Ось така майже магічна кількість символів вийшла в розділі :)) Взялася, значить, я за редагування «Мого вагітного боса». Бо починала писати для розваги, потім подивилася, що виходить досить непогано, то треба
Привіт, мої любі читачі! Я трохи не по таймінгу вирішила написати цей пост, бо вже почала викладати купу книжок. Але вже маємо, що маємо. По-перше, хочу сказати, що щаслива, що мої фантазії читають)) Це те, про що я мріяла з
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❣️❣️❣️
❤️❤️❤️
Тетяна Калинова, ❤️
Захоплююча історія! Читаю з великим задоволенням!
Ольга Щербіна, Щиро дякую!)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати