А ви впевнені, що «добро» завжди є добрим?

Привіт усім! 

Я тут задумався над одним дивним питанням: чому ми так боїмося бути «поганими»? Ми звикли вважати, що бути правильним, смиренним і «світлим» — це єдиний шлях до щастя. Але чи не відчуваєте ви іноді, що ця «ідеальність» — занадто тісний костюм, у якому важко дихати?

Саме з цього питання народилася моя нова історія — «Курс чесності від Пекла».

Це сатира про одного дуже правильного Янгола та одного дуже чесного Демона, які вирішили укласти суперечку. Хто насправді краще розуміє людей? Хто приносить більше полегшення: той, хто обіцяє рай, чи той, хто прямо каже, що ти — неідеальна людина, але це абсолютно нормально?

Тут буде чорний гумор, трохи містики та багато правди про те, як ми намагаємося здаватися кращими, ніж є насправді.

Запрошую вас долучитися до цього експерименту. Перші глави вже доступні (або «з'являться незабаром»)!

Чекаю на вас на сторінках книги. Поговоримо про гріхи, які роблять нас людьми. 

http://booknet.ua/book/kurs-chesnost-vd-pekla-b458461

11 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Марко Левчук
23.08.2026, 11:12:59

Ну добро має бути з палицею. А якщо ти надто добрий тоді тобою просто користуються. Ну і вкотре впевняюся в тому, що коли ти для когось стаєш поганим значить ти зробив для нього багато добра. Можна не бути добрим а просто тримати межу людяності от і все.

Полтавчанин
23.08.2026, 14:54:35

Марко Левчук, Дякую за коментар

avatar
Вень Чжулун
23.08.2026, 09:58:39

Смиренність - це суто християнський конструкт і одне із бачень, а не істина в останній інстанції. У Акутагави Рюноске, здається, є оповідання про те як місіонер прийшов проповідувати дружині самурая, яка за своє життя пройшла пекло нарівні з чоловіками, а вона йому сказала: "а як я можу поважати релігію, яка пропонує просто підкоритись?"

Показати 2 відповіді
Вень Чжулун
23.08.2026, 10:03:42

Полтавчанин, )))

avatar
Аса Шель
23.08.2026, 02:53:07

Так, неоднозначне запитання…є над чим подумати )

avatar
Олена Шоста
22.08.2026, 21:45:30

Складні питання підіймаєте, є над чим задуматись)))

Полтавчанин
22.08.2026, 22:55:11

Олена Шоста, Дякую за теплий відгук.

avatar
Крісті Ко
22.08.2026, 21:09:06

Як тільки перстаєш бути зручно так стаєш відразу поганою. ))
Щастя можливо лише тоді, коли в першу чергу обирати себе. ))
Успіхів книзі.

Полтавчанин
22.08.2026, 22:53:49

Крісті Ко, Щиро дякую Вам.

avatar
Дана Новак
22.08.2026, 20:01:50

Ну, це, звісно, зважаючи що вважати "добрим") Бо "добрий" який не чинить зла іншим, і "добрий" який намагається бути для всіх зручним – то різні речі)

Вітаю з новинкою! ❤️

Полтавчанин
22.08.2026, 19:59:32

Морвенна Мун (Morwenna Moon), Дякую

avatar
Уляна Саммерс
22.08.2026, 19:31:26

З новинкою вітаю

Полтавчанин
22.08.2026, 19:42:09

Ulyana Summers, Дякую

avatar
Юлія Марченко
22.08.2026, 19:30:07

Вітаю з новинкою))

Полтавчанин
22.08.2026, 19:41:58

Юлія Марченко, Дякую

Вітаю з новинкою ❤️

Полтавчанин
22.08.2026, 19:41:51

Джул, Дякую

❤️❤️❤️

Інші блоги
Вогняні Саламандри: Битва біля Цитаделі
Привіт, друзі! Новий напружений розділ книги вже чекає на вас! «Якщо не почнемо зараз, можемо не встигнути». ✨♥️✨ Битва біля Цитаделі на планеті Калья сягає критичної межі. Шараніс робить усе можливе,
Скільки потрібно брехні, щоб усі повірили?
Нова глава Не всі мертві мовчать - уже на сайті! Запрошую Вас зануритися в цю історію. Мене заводять у невелику кімнату й силоміць саджають на стілець. В очі одразу б'є різке світло. Мружуся, чекаючи, поки зір трохи звикне.
Коли Геловін наближається
Вітаю, шановні читачі й автори! Запрошую для прочитання нового розділу книги Повернення у Мертвий світ Оскільки загальний тон книги тривожний, то прийшла година ту напругу трохи знизити. Не писала геловінських оповідань,
Другий етап підготовки
Ну що, мої любі, зізнаюся чесно: я ледь не зламала собі мозок, поки намагалася вигадати чотири різні сюжети, які відповідали б усім результатам вашого голосування. Але, здається, впоралася! І повірте, це було ще те випробування,
А що спонукало вас почати писати? ❤️
Мені стало цікаво, з чого починається шлях автора. Що змушує нас одного дня сісти й нарешті записати історію, яка, можливо, роками жила в нашій голові?Я завжди любила фантазувати. Вигадувати різні історії, уявляти персонажів,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше