Сьогодні (22.08) - ЗНИЖКА на

перший роман з другого циклу про драконів!

ІМПЕРСЬКИЙ ЗНАЙДА

Анотація:

Ранок в Остера — молодшого брата Імператора — й так не задався, але неочікувана знахідка в саду здивувала навіть Начальника Таємної Канцелярії, який багато чого бачив у своєму житті.
Прив’язаний до дерева облізлий дракон із запискою: «Це твій син Каріон» — аж ніяк не покращує його настрій.
Хто ж цей хлопець? Начебто й кровний зв’язок із ним відчувається, і молодші сини прийняли його як члена зграї, але ментального зв’язку немає. І це насторожує.
Та хто насправді цей молодий дракон? Родич? Чи засланий і добре підготовлений агент? Та чи виключає це одне одного?
Що робити далі? Імператор не пробачає таких помилок, як позашлюбна дитина.
А ще — якась таємнича дівчина постійно присутня в голові юнака. Вона має незрозумілий вплив на нього, що призводить до дуже суттєвих і неочікуваних наслідків.

Рандомні уривки.

Уривок 1:

"До речі про хвіст… Коли сьогодні повернувся Остер і я, просто інстинктивно замахав хвостом, вітаючи члена зграї, з мене посипалися шипи… Отруйні… Кілька встромилися в Кріта й Каса, але їм, як ментальним драконам, це не завдало особливої шкоди. Тим більше, що вони були у звірячій формі, а ось кілька шипів полетіли в бік Арти… І якби Остер не підставив крило, то встромилися б прямо їй у ногу!
Остер голосно гарчить, поки Арта виймає з його перетинок шипи з мого хвоста, а я сильно тремчу, чекаючи покарання.
І, як завжди в моменти стресу, з’являється Лейра!
«З тобою все гаразд? — злякано запитує кохана, — я відчула, що тобі страшно…»
Неприємно, що дівчина відчуває мене слабким, і я подумки скриплю зубами.
«Все гаразд. Мене лікують, — відповідаю майже правду й перевожу розмову на іншу тему. — Ти де пропала? Я переймався!»
«У нас була делегація з Рівнинного Султанату, і я не оберталася. У них це не прийнято… Ми поважаємо традиції гостей і не дратуємо їх».
«Як це — не заведено обертатися? Взагалі?»
«Швидше навіть заборонено. Дракони в Султанаті тільки несуть військову службу і виконують важку роботу…»
«А чого ці… із Султанату, приїздили до вас?»
«Вирішували з моєю матір’ю… — Лейра робить довгу паузу, і я починаю нервувати. Нарешті вона продовжує, — дипломатичні питання…»"

Уривок 2:

"Згадую все, що знаю про закони. У мене на лапі є кільце з номером моєї особистої справи. Після того як у будь-якій мерії я продемонструю дракона, вкритого дорослою лускою, мені його знімуть і видадуть паспорт. І тоді я зможу влаштуватися на роботу! Браккас багато разів говорив, що коли я стану повнолітнім, він здасть мене на рудники. Там платять непогану зарплатню таким безглуздим і ні на що не придатним, як я. Вітчим, щоправда, збирався всі гроші забирати собі, але тепер я зможу потихеньку збирати та повертати борг Остеру. Й оплачувати утримання братів.
Трохи підбадьорююсь. Важкої роботи я не боюся, звик уже. Та й розумію, що мені нічого більше не світить. Плюс рудників у тому, що там годують і надають житло.
Боги! А це ж план! І дуже навіть непоганий. У будь-якому разі, іншого в мене немає…
Пригадую, що чув про можливість укласти контракт на кілька років. З авансом. Власне, саме так і збирався мене влаштувати Браккас.
Аванс я віддам Остеру за своє харчування. Може, і на їжу братів залишиться?"

Уривок 3:

"— Мені щойно повідомили, що Королева Лакара позбавила принцесу Аліейру статусу спадкоємиці, офіційно викреслила з Родової книги та вигнала з країни. Не хотів повідомляти це при твоєму гаденяткові. Хто знає, як він зреагує.
— Дякую! Де прин… Лейра зараз?
— Судячи з уривків інформації, рухається в бік столиці, успішно застосовуючи свою родову особливість і обдурюючи чоловіків на своєму шляху. Я відправив їй назустріч загін дракониць. Швидше за все, її вже спіймали та скоро доставлять сюди. Мене зовсім не влаштовує, що по Імперії вештається дівчина, здатна підкоряти собі тисячі чоловіків одночасно!
— Лейра не настільки сильна, як її мати та… — починаю я.
— Не перебивай! Після того як вона прибуде, та прокинеться дракон Каріона, я здійсню шлюбний обряд між нею та твоїм хлопцем. В далі вони обидва будуть під твоєю відповідальністю!
— А моє покарання? — уже з надією запитую я.
— Це й буде твоє покарання! — з єхидним сміхом відповідає Саттон. — Судячи з того, що я знаю про Аліейру, нудно тобі не буде! Заодно нарешті займешся вихованням свого нащадка. До початку навчального року в Академії Ріка залишилося менше ніж місяць. Підготуй їх обох. Наказ про зарахування поза конкурсом я підготую. «Щасливого» нареченого завчасно не радуй, щоб не втік від захвату. Все. Чекайте на появу нареченої у твоїх покоях. Іди, відпрацьовуй гріхи молодості…"