А як ви випускаєте пару? ?

Після сьогоднішньої глави мені стало цікаво: а що ви робите, коли всередині все кипить?

У мене є перевірений спосіб позбутися негативу — подзвонити сестрі й виговоритися.

Мені іноді достатньо просто розповісти комусь, що мене розлютило, образило чи засмутило.

Причому є один цікавий момент: якщо розповісти одну й ту саму історію не тільки сестрі, а ще мамі й комусь із близьких — приблизно три рази — моє ставлення до ситуації чомусь кардинально змінюється. ?

Перший раз я розповідаю:

«Ви уявляєте, що вони зробили?!»

Другий:

«Ну от навіщо вони так?..»

А на третій уже сама думаю:

«А, ну й нехай. Взагалі-то, не така вже й велика проблема». ?

Мабуть, просто поки ти проговорюєш емоції вголос, вони поступово втрачають свою силу.

А тепер цікаво про вас.

Як ви випускаєте пару, коли день видався паскудним?

?‍♀️ спорт?
? келих вина?
?️ шопінг?
? дзвінок подрузі/сестрі/мамі?
?️ лежати й ні з ким не розмовляти?
? психолог?
? А може, є якийсь зовсім ваш спосіб?

Розповідайте в коментарях. Хочу зібрати цілу колекцію способів пережити день, після якого хочеться сказати: «Все. Завтра я нікуди не йду». ?

давай ще створимо текст посту в моєму блозі на цю тему і анонс нової глави

Звісно ❤️ Для блогу на Букнеті я б зробила пост не просто анонсом, а маленьким особистим текстом автора, який плавно підводить до нової глави. Так читачі отримають привід не лише відкрити розділ, а й залишити коментар.


А ви вмієте випускати пару? ?

Знаєте, іноді трапляється день, коли все йде якось не так.

Нічого катастрофічного начебто не сталося, але одне наклалося на інше — і всередині вже хочеться просто відкрити вікно й випустити звідти весь цей негатив разом із собою. ?

У мене є свій спосіб.

Я дзвоню сестрі.

І виговорююся.

Іноді емоційно. Іноді дуже емоційно. ?
Можу почати з:

«Ти навіть не уявляєш, що сьогодні сталося!»

А закінчити через пів години:

«Ну, в принципі, нічого страшного».

А якщо після сестри ще розповісти мамі й комусь із близьких — приблизно на третьому переказі історії я раптом сама починаю дивитися на ситуацію зовсім інакше.

Проблема, яка ще годину тому здавалася кінцем світу, раптом перетворюється на:

«Ну й що? Переживемо». ?

Мабуть, іноді нам просто потрібно випустити емоції назовні, щоб вони перестали крутитися всередині.

А тепер мені цікаво:

А як ви випускаєте пару?

Спорт?
Шопінг?
Келих вина?
Розмова з подругою?
Психолог?
Довга прогулянка?
А може, вам навпаки потрібно закритися від усіх і побути наодинці?

Діліться своїми способами в коментарях.
Може, серед них я знайду щось і для себе. ❤️


А тепер про Іванну ?

У новій главі нашої «Хімії після тридцяти» в неї якраз той самий день, коли хочеться випустити пару.

Спочатку Артем зі своєю геніальною парі.

Потім колишній чоловік із новиною, яка виявилася набагато болючішою, ніж Іванна очікувала.

І якщо ви думаєте, що після всього цього вона сяде на диван, загорнеться в плед і буде плакати...

Ні.

Іванна обирає спорт.

Але чи допоможе їй бігова доріжка викинути з голови Артема, колишнього і його нову Аллу?

Читайте нову главу ❤️

І обов'язково напишіть у коментарях, як би ви пережили такий день.

Бо мені вже дуже цікаво: у кого з нас найкращий спосіб випускати пару? ?

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Марія Бруа
22.08.2026, 01:30:09

Я кажу, що думаю, коли хочу випустити пару

Я психолог, тому у мене різне комбо: спорт, музика і дикі танці, прогулянки лісом, медитації.

Інші блоги
покажу, що готується далі.
У мене накопичилося кілька історій, які вже стоять у черзі й дуже хочуть, щоб я нарешті перестала вигадувати нові книги та почала писати вже придумані) Тож покажу, що готується далі. «Дитя Кібели: Вогонь і тіні» —
«безжальний» добігає фіналу ❤️
Любі мої, історія Адріана вже наближається до завершення. Попереду — останні розділи, у яких вирішиться доля героїв. 27 вересня передплата закінчується, тож якщо ви планували приєднатися до читання, встигніть придбати
Рецензія
Книга Дієз Алго "ХИЖЕ СЕРЦЕ" Рецензію написано в рамках безстрокового марафону Тетяни Гищак. Це той випадок, коли після прочитання найбільше хочеться говорити не про окремі сюжетні повороти, а про атмосферу,
Блог за марафоном
«Прочитай мене» № 2 Елани Чунту Ейларіс Вальєн, «Терапія спогадом» Так як кілька книг з марафону залишились без читача, я вирішила підхопити і з вільних вибрала книгу, про яку вже були дискусії на сайті.
Обіцяного три роки чекають?
Якщо так, то я майже впоралася. Привіт, це Diem. Мене не було тут дуже давно, але вчора у свій День народження я вирішила що досить зволікати. І вирішила що вам пора побачити мою нову книгу "Пов'язані життям". Навіть якщо
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше