Варто було Ванессі та Лісанні зробити крок до їдальні, як обидва хлопці одночасно випросталися й зробили крок їй назустріч. Вони синхронно простягнули свої квіти прямо Ванессі, затискаючи її в пастку перед очима сотні студентів, які вже збиралися в коридорі, затамувавши подих.

 - Доброго ранку, Ванессо, - перший промовив низьким голосом Еліас, дивившись їй прямо в очі й повністю ігноруючи присутність суперника. - Візьми. Вона без шипів, ти не вколешся.

 - Доброго ранку, капризна дівчинко, - перебив його Каліас, і в його голосі звучала грайлива перемога. - А моя квітка набагато краща. Вона має справжній аромат, а не цю білу стерильну нудьгу. Бери, я ж обіцяв тобі гарно залицятися.

   Ванесса замерла. Навколо панувала тиша, яку переривали лише перешіптування студентів. Усі чекали, чию ж квітку вона обере, призначаючи переможця в цьому першому відкритому раунді. Серце дівчини знову вдарило в ребра. Якщо вона візьме квітку Еліаса, тоді Каліас влаштує пекло. Якщо візьме чорну троянду, тоді Еліас сприйме це як зраду й остаточний вибір.

   І тут у голові Ванесси сяйнула геніальна, хоч і дуже ризикована хитрість. Вона швидко повернулася до переляканої Лісанни, яка поруч уже зблідла від жаху, і голосно, на весь коридор промовила.

 - Ой, подивіться, які в нас уважні й виховані хлопці! Вони пропонують нам квіти з самого ранку! Лісанно, ми ж подруги, тому я даю тобі можливість першою вибрати троянду у будь-кого з цих джентльменів. А я вже візьму другу, щоб нікого з хлопців випадково не образити!