Добрий день. Сьогодні я до вас із казкою “Моя спокуслива помилка”) Це невеличка конкурсна робота, яка зайняла третє місце свого часу. Заходьте, буде солодко)

Цитата:

— Ходи сюди, моя обіймальна карма, — хрипко промовив чоловік. — На тебе дивитися вже боляче… Стоїш собі в кутку, ніби вперше мене бачиш.  Не такий я вже й і страшний. 

— Не піду, — буркнула з відчуття вродженої відьомської впертості та склала руки на грудях, щоб не чухати. — Себе пообіймаю і мене попустить.

— Айві, — промовив він, наближаючись з кожним словом все ближче, — ти ж розумієш, що магію не обдуриш?

— Нічого, перетерплю…  

— Що за нестерпна жінка… — закотив він очі, ступаючи впритул та нахабно обіймаючи мене зі всієї сили. — Так би й задушив, щоб не страждала через себе ж…! От невже так страшно мене взяти й обійняти? Головне, як в душ до мене вриватися — то ти тут як тут. Як дивитися в підсобці як я перевдягаюсь — то знову ти перша. І де ж ділася та напускна впевненість, га? Зізнавайся, що, серце тьохкає?

Інші історії:

Святі яйця! Чи Писанки для Елайни

Валентинка в моїй голові

Сонечко для вампіра

Мій ректор — гусь

Твоя солодка правда

    ★  ТікТок    ★   Інстаграм  ★    Ютуб