Після сніданку на «Алмазі» виникла проблема.

Ні, дизель працював справно. Теплохід ішов за курсом. Погода теж не підвела.

Проблемою виявився Харитон Маркович.

Самого кота на палубі ще не було, зате пасажири вже встигли розділитися на табори.

Любителі котів одностайно вирішили: говорить. І взагалі — красунчик, розумник та рідкісний екземпляр.

Скептики несміливо намагалися заперечувати.

Жінки пояснювали чоловікам, що ті просто не вміють слухати котів. А заразом — і власних дружин.

Знайшлися й такі, хто поставився до мовного феномену значно серйозніше.

Бо якщо кіт справді заговорив, виникає принципове питання:

— Ну подумаєш, почулося — кіт заговорив, то що тепер, кидати пити?

Дискусія обіцяла бути довгою.

Зрештою ветерани вирішили дочекатися самого Харитона Марковича і вислухати першоджерело.

Новий розділ роману «Амстердамець» — «Палубні дебати ветеранів».

А поки Харитон десь ходить у своїх справах, на палубі вже вирішують, що саме означає сам факт його існування