Вітання всім шанувальникам фентезі, іронії та іскрометних протилежностей!

Знайомтеся, це Аврелія. Їй понад 500 років, вона володіє немалою силою, розкішним готичним палацом та… Хронічною, нестерпною нудьгою. Але якось у її ретельно сховище вламується Кай. Усміхнений, зухвалий авантюрист, який не має ані інстинкту самозбереження, ані поваги до стародавніх традицій (зате має купу планів і неймовірний шарм).

Замість того, щоб перетворити нахабу на чергову мармурову статую у своєму саду, Аврелія пропонує йому «вигідну» угоду: або він допомагає їй обійти систему безпеки головного суперника в неоновому мегаполісі, або застигає на віки вічні.

Що з цього вийде?

• похмура, саркастична вампірка, яка закочує очі від сучасного світу.

• сонячний авантюрист, який із задоволенням виводить її з себе.

• вимушене пограбування, неонові клуби, небезпечні магічні артефакти та тони іронії.

• ну і, звісно ж, та сама хімія від ненависті до іскор у повітрі!

Основні тропи: похмура героїня х сонячний герой; різниця у віці; пограбування; вимушений союз; готика х неон.

Історія вже в процесі написання! Додавайте книгу в бібліотеку, підписуйтесь на мою сторінку, і давайте разом з'ясуємо, чи здатна одна посмішка розтопити крижане серце вічності.

А як думаєте ви: чи варто було Аврелії одразу вбити Кая, чи все ж таки веселіше залишити його поруч? Пишіть у коментарях! ✨