Вирішила сьогодні поділитися з вами маленькою частинкою із розділу моєї книги

 «Танцюй для мене» ❤️

Якщо вам відгукнеться цей уривок буду дуже рада бачити вас серед читачів)
Додавайте книгу до бібліотеки, якщо зацікавила, і залишайте свої враження в коментарях.

– Рустам турбується про мою безпеку, – плавно, з якимось особливим задоволенням розтягує Єлизавета.

Мене ж з нізвідки накриває різкий порив злості. Через що  доводиться сильно стискати й розтискати руки. Я ковтаю кожен різкий порив відповісти, залишаючи на обличчі лише холодний спокій. У моїх мріях, напевно.

Тому що навіть чоловік, який стоїть поруч, дивиться на мене неоднозначно. Занадто пронизливо. Ніби знає, які величезні таргани в моїй голові зараз бігають. 

Турбується про безпеку. Рустам.

Ммм, дратує!

Підводжуся на ноги й намагаюся якомога спокійніше підходити до кожного манекена з весільними сукнями, щоб втамувати свою агресію.

Поглядом ковзаю по інтерʼєру та білосніжних кольорах в салоні. І справді, колекції дійсно варті уваги. Кожна сукня має свій почерк. Хочеш, щоб сукня була пишною? Будь ласка. Хочеш, щоб її було видно з космосу? Без проблем.

Ніжні, без великих акцентів. Мереживні...

Під невдоволене шикання Лізи я проводжу долонею по одній із суконь, навіть не усвідомлюючи, навіщо це роблю. Верхня частина повністю виконана з тонкого мережива, яке ніби переливається на сонці. Окремі квіти переплітаються між собою, поступово зникаючи на талії й переходячи в майже невагомі лінії на спідниці. Погляд чіпляється за фату, також оздоблену в цій же техніці, яка майже торкається підлоги. А поруч, на стелажі, стоять підбори й акуратно складена пара довгих рукавичок. 

Прикушую губу. Відчуваю сейсмічну діру всередині. Тільки й роблю, що розчаровую себе, перебуваючи в цьому місці.