Як я взагалі до цього дійшов

Коротка відповідь: випадково.

 

Довша відповідь починається з того, що однієї ночі я сидів і грав собі в одну гру, і мені ніяк не вдавалося скласти докупи опис ідеології. Просто опис, який навіть ні на що не впливає (і я навіть не впевнений, чи він десь потім зустрічається).

Але "просто опис" тоді мене чогось не влаштував - хотілось чогось більшого, чи радше більш усвідомленого - у що вірять ці люди, чому поводяться саме так і ким могли бути раніше. І от питання: що тут могло піти не так?

Як виявилося - приблизно все.

Кожне нове питання породжувало ще декілька. Щоб зрозуміти ідеологію, треба було зрозуміти людей. Щоб зрозуміти людей - з’ясувати, звідки вони взялися, що з ними сталося і навіщо вони взагалі продовжують щось робити.

Спочатку з’явилася одна нотатка для себе - такий собі напівхудожній, напівскетчевий опис персонажа: хто він, що він і навіщо. Потім - ще один, і знову.

Далі з'явилась рокова думка: "О, та тут уже накопичилося на маленький розказ. Може, це якось оформити?" І десь у процесі складання та редагування нотаток слово «маленьке» загубилося.

Зараз супутніх і лорних документів у мене більше, ніж тексту самих глав. Біографії, хронології, технології, історія світу, події, причини інших подій і зв’язки між усім цим. 

А іноді все відбувається навпаки: якийсь епізод чи навіть повноцінна глава може з'явитись лише з одного випадкового слова або думки. Щось просто чіпляється в голові, тягне за собою наступну деталь, потім ще одну — і раптом виявляється, що навколо них уже склалася ціла сцена.

У якийсь момент просто  папок із нотатками стало вже недостатньо (чи навпаки - забагато), тому довелося підключати Obsidian, щоб хоч якось організувати матеріали й бачити всі зв’язки. Зараз я іноді відкриваю граф проєкту й дивлюся на нього приблизно як слідчий у кіно дивиться на дошку з фотографіями, нитками та підозрілими збігами.

Найсмішніше це те, що більшість цих матеріалів, найімовірніше, не знадобиться ані зараз, ані навіть у можливому наступному томі. Але вони розповідають (або принаймні можуть розповісти) що відбувалося задовго до початку роману і чому світ став саме таким.

Іноді з цього виходить щось що може можна показати іншим, наприклад - візуалізації персонажів. Тож сьогодні нехай буде Адвен.

Отак я вперше взявся писати художній текст. Не планував роман і не сідав із думкою "стану письменником", а просто хотів швиденько скласти опис ідеології.

Швиденько, ага...

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Дуже цікава ваша історія❤️

Інші блоги
Важливе про оновлення ✦
Любі, привіт! "Відьма" на сайті, дві глави - мерщій читати, що не так з вбранням Лівії, а "Руда", по ходу, буде завтра... Ой, щось авторка ваша не розрахувала сил, вибачте( Зате маєте час, щоб оговтатися від останніх
Пірнути в насолоду
Що може бути кращим, ніж роман з сексуальним, дорослим чоловіком? Обкладинка про роман з ним! Нарешті «Батько моєї подруги» отримав арт від справжнього художника!
Останні години знижки на пригоди з романтикою!
Хто пропустив - ще є час встигнути придбати книги зі знижкою 25% Любите пригоди? Емоційно-романтичні гойдалки? Незвичну магію? Авторські світи? Тоді запрошую до моїх історій з такими приємними знижками! ✨На неї полюють
Знижка на Проблему
Друзі, ви точно це пропустили! Не будьте як я! Я забула, що запланувала знижку й не написала про це... Загалом, йдіть читайте, якщо ще не читали! Я мріяла про роботу в лабораторії Верховного мага, натомість отримала конверт
Візуал до 6-7 глави: «це якийсь хворий жарт!»
Любі читачі, 7-ма глава книги «Шлюб без правил» вже на сайті! ✌ — От чорт, — я дивлюся на тест, який тримаю в руці, і ще на чотири в умивальнику. — От чорт! — Це. Якийсь. Хворий жарт! — істеричний
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше