- Добрий день, містере Карпенко. - я прочистила горло, змусивши себе нарешті підняти погляд на його обличчя.

Він стояв абсолютно розслаблений і посміхався лише краєчком губ, уважно мене розглядаючи. Ні сорому, нічого. 

 - Якщо ви переодягнетеся, я хотіла б із вами поговорити. - додала я.

Свят опустив погляд на рушник, потім знову на мене.

 - Тобі заважає? - підняв одну брову. 

 - Містере Карпенко.

- Зрозумів. - посмішка стала ширша. Він відійшов від дверей, пропускаючи мене всередину.

 - Дві хвилини. - чекав поки я пройду. 

 - Я почекаю в коридорі. - несміливо сказала я. 

- Як хочеш. 

 Двері зачинилися перед моїм носом. Я видихнула, стоячи посеред коридору й намагаючись забути, що щойно розглядала його....Прикрила рукою обличчя. 

Через хвилину двері знову відчинилися.

Свят уже був у чорних спортивних шортах і футболці. Волосся ще мокре, кілька крапель води стікали по шиї.

 - Так краще? - знову посмішка. 

 - Набагато. - намагалася говорити спокійно. - Ви просили змінити номер. - почала я максимально офіційним тоном. - У нас є вільний двісті восьмий на другому поверсі. Він розташований ближче до персоналу, як ви й просили.

 - Не підійде. - засунув руки в кишені шорт.....

Крадійка

Бонус ❤ ❤ ❤ 

Темний. Одна ніч без імен❤❤❤

Аля — та, яку не помічають. Тиха, звичайна і не має впевненості в собі.
Він — той, на кого дивляться всі, хлопці хочуть бути схожими, а дівчата просто поруч. Популярний, гарний і небезпечний.
У реальному житті вони навіть не перетинаються. Але в темряві все інакше.
Маскарад “Темрява”. Без імен, без правил, без меж. Один танець, який зайшов надто далеко. Одна ніч, яку вже неможливо забути нікому з них.
Вона віддала себе незнайомцю. Він забрав більше, ніж мав право.
І тільки вранці Аля зрозуміє, що дозволила собі більше, ніж треба.
А ще він виявиться тим, кого вона терпіти не може. Темним Радомиром. Красунчиком, який її бісить.
І тепер втекти від нього буде значно складніше, ніж від спогадів тієї ночі...

MtlP89Sb

aczYHlJc