Любі мої реальні та уявні читачі, колеги та інопланетяни, що моніторять український сегмент інтернету!
Я тут зник на пів року, бо вирішив зосередитися на написанні роману "Змінанка" . Мені важко одночасно займатися різними речами. Я навіть закинув соцмережі, бо ніякої користі від них не бачу. Треба визнати: я не вмію просувати себе. Я не так думаю, не ті в мене звички та орієнтири в житті. А мінятися для людини з РАС вкрай важко. Саме з цієї причини я вирішив усі свої зусилля спрямувати на творчість.
І от я майже на фінішній прямій. У "Змінанці" залишилося лише чотири розділи. Я вже навіть почав писати чернетки для наступного проєкту. Нічого серйозного, так - нариси.
Але вчора я згадав про свій перший роман. Навіть не роман, а цикл романів. Зараз ці твори займають найпочесніше місце на моїй особистій стіні ганьби. Бо:
- більше половини тексту кацапською;
- вельми наївний я і вельми наївні твори;
- багато соціоніки, в яку я вже не вірю;
- концепт "мудрим словам байдуже, якою мовою вони сказані" геть неправильний - ще й як не байдуже;
- мені вже не цікаво писати просто міське фентезі без сильної надмети. У цьому творі надметою було познайомити читача із соціонікою у формі пригодницького фентезійного роману.
І тепер мені залишається лише зрозуміти, що змушує мене постійно до цього повертатися. Може, РАС? Бо мені важко кидати справи недоробленими. Може, моя підсвідомість чи письменницький досвід досі бачать у цій сазі якийсь потенціал? І все варто переосмислити, перекомпонувати й перекласти ті три з половиною книги?
Мені дуже сильно потрібна ваша порада, друзі. Особливо від інопланетян та уявних читачів - бо це найтепліша авдиторія ;{)
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНевпевнений що можу давати поради, але як російськомовний харків'янин що все життя проспілкувався кацапською, можу поділитися своїм досвідом.
Я роблю текст і потім вставляю його в ШІ з читким завданням:
Прибери русізми і покращ українську.
Після чого перечитую і редагую за потреби щонайменьш один раз чи два.
Наче починає виходити непогано :)
ПС Я інопланетянин
Kukharenko Volodymyr, Дякую. Я використовую ШІ для перекладу тільки для тих мов, які не знаю
Вам явно бракує доброго інопланетського копа, який би повернув ваше світосприйняття до нормальної самооцінки та ситуційного самовизначення. Звичайно, букнет -це не те місце, де ви його зможете отримати в чистому вигляді, або в яскравій обгортці.
Дикий Степ, Дякую
Бажаю йти до мети за покликом серця❤️❤️❤️❤️
Валентина Бродська, Навзаєм. Така порада нікому не завадить. Дакую
Якщо ви переосмислили все то хай і вашим твори перепишуться з нового кута зору. Щось не відпускає їх то візьміть цей виклик. Звісно це як зустрітися із собою минулого і перефразувати все, що зараз здається не правельним. Та краще спробувати ніж далі піддаватися сумнівами. Ми раз в житті живемо. ПС: Від інопланетянина, якій контролює людину і змушує писати тексти)))
Аліна Чуйко (Hunter), Ну, з "шедевром" - то вже занадто. Я лише надіюся, що пишу не погано, але переоцінювати не варто.
На жаль, просто сісти і написати - поганий варіант. Бо крім переробки цих трьох з половиною "шедеврів" треба буде ще дописати тринадцять з половиною томів, щоб поставити галочку виконано. Якби не цей факт, я б давно вже все переробив. Але одна справа витратити на неактуальний твір два-три місяці, а инший - з десяток років. І я не впевнений, що вони в мене є - ці роки.
Не вибачайтеся, прошу Вас. Я дуже вдячний Вас. Принаймні за те, що звернули на мене увагу. Ви спокійно могли пройти повз. Але вирішили приділити мені Ваш дорогоцінний чав. Вже це для мене цінно.
У розмовах з иншими не байдужими, я вже зрозумів, що мені варто віднестися до цієї історії, як до нового проєкту. А в такому вигляді він дуже сирий. Тому і не на часі.
І ще раз дякую, що зайшли до мене а блог
Вітаю, шановний пане Андрію!
Цікавий у вас блог. І ви, ймовірно, не повірите, але серед багатьох мешканців Букнет я дійсно отой "чужинський" інопланетянин, але мені ця роль дуже пасує, адже я від неї втікати навіть і не збираюся.
Втім, доречні відповіді щодо питань, якими ви переймаєтесь, знаєте лише ви. Ніхто не зможе дати вам ради, ніж ваша власна особистість.
Ніхто не знає вас краще, ніж ви самі, тож ніхто і не здатний вирішувати за вас, чим вам займатися надалі.
Сергій Ляховський, Навзаєм
Я точно не інопланетянин (хіба що для жителів Марсу та інших планет) і геть не уявний читач, позаяк читав ваш твір «Три гудки Петровки», який, до речі, мені дуже сподобався!
А щодо поради, то, думаю, вам її не дуже-то й треба давати, бо, як на мене, ви й самі все чітко спланували: закінчити «Змінанку», поставити в кінці крапку і братися за ті три з половиною твори. Я б на вашому місці справді почав із тієї половини книги, бо це більше ніж початок і ще далеко не кінець, тож є над чим подумати.
Успіхів вам у творчості! Дійте, як задумали, у вас усе виходить добре.
Сергій Більцан, Дякую за Ваш відгук, пане Сергію.
Мабуть я був не до кінця чесним. Насправді в мене немає жодного свідомого бажання наразі повертатися до тієї історії. Але вона мене чомусь тримає. Я занадто сильно змінився з 2011 року. Та історія непогана. Але я хочу творити літературу, а не писати фентезі. Мені цього замало. Розумієте?
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати