Всім доброго “теплого" дня))

Трохи начаклувала продоньки і ось нова порція гаряченьких “атмосферних" картинок з Яною й Дмитром ))

Він подивився на мене кілька секунд, а потім бере за руку з напівзігнутим пальцем і ривком потягнув мене, закинувши собі на плече.

Я скрикнула від несподіваної нахабності й учепилася просто в його одяг, як мавпеня за хутро своєї матері.

— Ти зовсім тронутий?! Ану постав мене назад на землю!

У відповідь мені лише тиша.

Я почала гамселити його подертими руками просто по спині. Голос сам зірвався у вереск з обіцяною «пожежею».

Молодь біля дверей зашевелилася, і навіть хтось почав іти на крик, але хлопець лише відбрехався, що я його дівчина, яка нализалася до поросячого хрюку. І чомусь це на натовп спрацювало, і всі лише те і робили, що проводжали нас поглядом.

Я п'яними очима подивилася на них ображено.

— Ви вилупки! Ви що, не бачите, що мене тягнуть проти моєї волі?! Може, він мене десь у шубирях ґвалтувати буде?!

Нарешті Яна трохи вгамувалася, а от чи на довго))

— Куди ти мене везеш?! — запитала я його, дивлячись на дорогу, яка тікає у світлі фар під машину.

— Спати.

— Куди спати? Я буду вдома спати!

— І вдома теж будеш спати.

— То відвези мене додому… спати!

— Завтра я тебе привезу додому. Якщо добре будеш поводитися

— Тобто «завтра»?! Я хочу додому сьогодні!

— Та ти наче не переймалася тим, де будеш спати, коли збиралася ковтати ту отруту.

Щось тут дверця бракована)))

Правильно, треба її просто вирвати)))

— Вилазь, — скомандував він.

— Ага. Зараз, — буркнула я, склавши руки на грудях.

— Та ти ж задовбала… То ти кричиш зупинитися, то тепер не хочеш виходити.

Я лиш скрутила відмороження міну, задерши зариганого носа...

То куди ж він її таки везе? І куди завезе?))