Коли в хаті помирає людина, дзеркала завішують на сорок днів. Щоб душа не заблукала у склі.

Бабуся Дарини завішувала їх усе життя. І наостанок заповіла: «Не знімай полотна. І не відповідай, коли тебе кличуть зі скла».

Дарина реставрує старі дзеркала і не вірить у прикмети. Тому першої ж ночі в бабусиній хаті на Поліссі підходить до великого дзеркала у світлиці. І бачить, що її відображення не повторює за нею. Воно усміхається.

А у вашій родині завішували дзеркала? Які старі звичаї досі тримаються у ваших бабусь? Напишіть у коментарях, мені дуже цікаво.

«Завішені дзеркала» вже завершена, тож можна прочитати безкоштовно від першої до останньої сторінки. Тільки не читайте біля дзеркала. Підпишіться на автора, щоб не пропустити нові історії.