Привіт, мої любі читачі та читачки.

Я довго думала й вирішила, що книга "Проклятий колір" незабаром стане платною. Щойно я виконаю усі умови, книга надійде у продаж. Тож, хто відкладав прочитання, у вас є прекрасна можливість прочитати книгу, доки вона у вільному доступі.

— Як проходить ініціація? Чому саме ти? — запитала я. Він криво усміхнувся і вдивлявся в мене, наче роздумуючи, що мені сказати. — Потім розповім. У нас ще є три місяці до неї, зараз не про це. — Він ще кілька хвилин роздивлявся мене, потім обійшов стіл і сів навпроти. — Я не можу залишитися в цій глушині на три місяці, у мене є обовʼязки в столиці. Ти поїдеш зі мною. Скільки тобі треба часу, щоб зібрати речі? — скинув на мене свій холодний погляд. А я тільки дивилася на нього й хапала ротом повітря. Ні, ну який же самовпевнений дурень! Уже все вирішив і навіть не спитав мене! — А я нікуди не збираюся їхати, мені й тут добре! — задерла підборіддя і впевнено глянула на нього. — Сіеро… — оманливо ніжним голосом промовив він. У мене аж мурашки по спині побігли. — В тебе є два варіанти: або ти добровільно збираєш речі й ми їдемо завтра до столиці, або… я тебе хапаю в чому є, закидаю на свого коня і ми вирушаємо негайно! Моя щелепа ледь не впала на стіл від такої нахабності. Він говорив це спокійно, навіть із ледь помітною усмішкою на обличчі, але в очах не було жодного сумніву — він зробить саме так, як сказав. — Ти серйозно? — прохрипіла я, не вірячи своїм вухам. — Як ніколи. — Його усмішка стала ширшою, але від того тільки моторошнішою. — Не варто витрачати час на суперечки, Сіеро. Ти мені потрібна, а я завжди отримую те, що хочу.

Підписуйтеся на мій авторський Телеграм, щоб не пропустити анонси, знайомство з героями, розіграші промокодів та спілкування зі мною)))

Також підписуйтеся на сторінку Букнет, щоб не пропускати оновлення.

Мої соц. мережі:

Інстаграм

Фейсбук

Для колег авторів нагадую, що в мене є телеграм-канал з обкладинками та артами, як для фентезі, так і для СЛР за приємними цінами. Також в мене можна замовити рекламні банери.