Марафон "Прочитай мене"

«Вістря зіниці» зацікавило мене насамперед своєю задумкою: відьма перероджується у новому тілі, але при цьому її душа не просто займає місце Кароліни — поступово починається змішування двох свідомостей. І саме за цим було найцікавіше спостерігати. Спочатку Кароліна виглядає звичайною дівчиною, яка просто намагається зрозуміти, куди вона потрапила і як звідси вибратися, а згодом сама починає помічати, що змінюється.

Мені сподобався потойбічний світ. Вогнища, заложені мерці, потерчата, русалки, Водяник, Полудниця, Мара — поступово складається відчуття окремого світу зі своїми правилами та взаєминами між його мешканцями. 

Кароліна як героїня залишила в мене трохи суперечливі враження. З одного боку, мені подобаються її гумор і живі реакції на абсурдність ситуацій. Вона не перетворюється одразу на безстрашну героїню, а спочатку панікує, намагається втекти і навіть просить у Ворона ніж на випадок, якщо все піде зовсім погано ))

Але водночас мені трохи не вистачило її розкриття. Ми багато бачимо її реакцій на події потойбічного світу, проте досить мало знаємо про саму Кароліну до всього цього. Якою вона була у своєму звичайному житті? Що залишилося вдома? Хто її чекав? Що для неї було важливим? Через це момент, коли вона починає втрачати своє минуле, для мене міг би бути ще емоційнішим.

Так само мені здалося, що вона досить швидко змирилася з новою реальністю. Спочатку Кароліна буквально в паніці шукає спосіб повернутися додому, боїться істот і навіть готується до можливості загинути, а потім досить швидко адаптується до цього світу. Особливо з огляду на те, що йдеться не просто про зміну місця, а фактично про втрату власного життя та поступове стирання її особистості. Мені було б цікаво більше побачити саме цієї внутрішньої боротьби — між бажанням прийняти те, що з нею відбувається, і страхом остаточно втратити себе.

Окремо зацікавив Ворон. Спочатку я сприймала його як доволі холодного й відстороненого персонажа, який більше виконує свій обов'язок, ніж переймається Кароліною. Але поступово його поведінка почала викликати більше запитань. Особливо після того, як стало зрозуміло, що він приховує набагато більше, ніж говорить. Тому після останнього розділу мені найбільше хочеться дізнатися, що саме Кароліна побачить у його спогадах і чому його ставлення до неї таке суперечливе.

Ще один момент, який мене зачепив, — Разове Повернення. До цього Кароліна фактично поступово втрачала себе, а тут вона отримує шанс повернути власну особистість, навіть знаючи, що це може коштувати їй життя. Після року, проведеного у ролі Відьми, її бажання знову стати саме Кароліною сприймається вже зовсім інакше.

Загалом книга залишила в мене більше запитань, ніж відповідей. Мені цікаво розібратися в минулому Відьми, зрозуміти справжні наміри Ворона та побачити, що буде з Кароліною далі. Особливо після останнього розділу, де авторка залишає нас буквально перед новою порцією відповідей про Ворона.

Тож продовження буде цікаво почитати ❤️❤️❤️

посилання на книгу: Вістря зіниці читати книгу онлайн на Букнет
Автор - Емма Краєцька