Друзі, запрошую до моєї  щойно завершеної романтичної комедії "МАМА ЗА КОНТРАКТОМ"! Сьогодні на цю книгу діє максимальна знижка -25%!

Гаїна мріє стати відомою письменницею, і орендує будинок, щоб працювати над книгою. Але справжній власник будинку гадки не має про появу квартирантки, тож їй доведеться стати нянею для його сина...

УРИВОК ДЛЯ ВАС:

Малий теж помітив чужі речі:

— Тату, а чиї це туфлі? — він поглянув на жіноче взуття на поличці в передпокої. — Ти що, вирішив одружитися, а мені не сказав? 

— Я взагалі-то весь час був з тобою, коли б я встиг вирішити одружитися? — я насупився. — Зараз перевіримо, хто це, може хтось з робітників. Хоча дивно, що з туфлями… Та і якась вітрівка також висить, — продовжив я роздумувати вголос. — Стій тут, піду на другий поверх. 

Малий кивнув, а я пішов нагору. Почув від однієї зі спален якийсь шум. Зайшов всередину і побачив, що тут були розкладені жіночі речі. А з ванної взагалі доносився шум води. Що за нахаби?

Я був злий, що ще за приколи? Одразу відчинив ванну і побачив у воді довговолосу струнку шатенку. У мене мало щелепа не відвисла.

— А хто ви взагалі така і що робите в моїй ванній? 

Вона, здається, була вражена не менше, ніж я. 

 — Я тут живу, — відповіла, занурючись у воду по шию,  — А ви хто такий? І як ви сюди потрапили?

— А я власник цього будинку, взагалі-то, — продовжив я, не відриваючи погляду від її тіла, яке все ж було видно через воду. Моє тіло миттєво реагувало. Все ж, з цією роботою і малим, якому вічно все було не так, у мене не було часу налагоджувати особисте життя.

— Але Дмитро сказав, що ви поїхали на три роки, — розгублено пробурмотіла вона.  — Ой, точніше на три місяці…

— Помилився одиницями вимірювання. Нас не було три тижні, — я сковтнув слину, ковзаючи поглядом у воду, яка була все ж майже прозора навіть з піною. 

 — Дайте мені, будь ласка рушник! — вигукнула вона, перехопивши мій погляд. 

Я взяв рушник і простягнув дівчині, так і продовжуючи вирячатись. 

Вона повернулася до мене спиною і швидко обмоталася ним, потім вилізла з ванни. 

 — Я так розумію, мені треба виїжджати звідси? — сказала, дивлячись мені в очі, стоячи так близько, що я відчував аромат її шампуню.  Її карі очі наповнилися сльозами. — Я віддала Дмитру всі свої збереження за три місяці оренди цього будинку…

Цікаво знати, що буде далі:? Купуйте за мінімальною ціною роман "Мама за контрактом" і поринайте в читання! 

Також сьогодні до півночі діє знижка на мій романтичний детектив "Ліки для розбитого серця"! Тут щось для себе знайдуть і любителі романтичних історій, і шанувальники детективів, адже у книзі поєдналися драматична пристрасть і розслідування з багатьма невідомими...

Одного дня незнайомець запропонував мені руку і серце... Вірніше, фіктивний шлюб з дуже дивними умовами. Я погодилася, бо винагородою була моя незалежність. Але поїздка з "нареченим" на зустріч його однокласників у мальовничому пансіонаті серед Карпатських гір немов відкрила скриньку Пандори. У кожного з присутніх, виявляється, були власні "скелети в шафі". І розкриття таємниць минулого стало причиною вбивства, у якому можна запідозрити кожного з нас десятьох...

Уривок для вас:

— Ви хочете запитати, чи я не загублена в дитинстві сестра вашої дружини? — жарт звучить незграбно, і я це відчуваю.

 — Якби ми були героями якогось серіалу, таке було б цілком можливо, — він усміхається. — Але я взагалі-то інше хотів спитати. У вас немає обручки…Ви не заміжня чи просто не носите її?

 — Я незаміжня, — трохи з викликом кажу я.

 — Це ваша дитина чи племінниця? Чи ви няня? — продовжує допитуватись він. 

 — Це моя донька. Вибачте, нам треба йти. Ще раз дякую, — я саджу Злату назад до візочка, хоч вона і пручається, але не голосить, і на тім спасибі. 

 — Ще одну хвилину, будь ласка, — говорить чоловік, і щось у його голосі змушує мене пригальмувати. Він говорить майже благально, я відчуваю, що ця розмова важлива для нього. Але гадки не маю, що йому від мене треба.

 — Якщо ви хочете мені щось продати, то, на жаль, у мене немає грошей, — я уважно дивлюся йому в очі. — Якщо шукаєте дівчину на ніч, то ви звернулися не за адресою…

 — Ні-ні, ви мене не так зрозуміли, — швидко говорить він, і раптом його велика тепла долоня лягає поверх моєї на ручці візка. — Тільки не думайте, що я ненормальний. Мене звуть Арсен. І я хочу вам запропонувати роботу… 

 — Роботу? — перепитую я. — Вашій дружині потрібна нянька для дитини? Чи прибиральниця?

Він раптом морщиться, немов від болю. Але його голос звучить твердо.

 — Ні, це трохи інше… Пробачте, я не спитав, як вас звуть… Але я хочу, щоб ви вийшли за мене заміж і народили мені дитину…

Купуйте "Ліки для розбитого серця" зі знижкою -25% тільки сьогодні до півночі!