Між тінню та мовчанням Читати тут

У самому центрі фото 1986 року стояв високий, кремезний чоловік років сорока. Темне, зачесане назад волосся. Суворий, глибокий погляд. Та сама непохитна поліцейська постава. І той самий характерний погляд, який Джордж бачив у дзеркалі щоранку під час гоління — але на обличчі людини з минулого.

Джордж повільно, ледь чутно прошепотів, відчуваючи, як земля тікає з-під ніг:

— Це... Це мій батько.

Він зробив паузу, намагаючись вхопити повітря.

— Він загинув при виконанні, коли мені було всього десять років. І він ніколи... чуєш мене, Уолтере, ніколи в житті не розповідав ні мені, ні матері, над якою саме справою працював перед своєю смертю.

Глава 7. Архів смерті - скоро