Сюрприз! — я вискочила в коридор якраз коли Дамір виходив з гримерки.

Він різко зупинився та глянув на мене розширеними очима. Ошелешений і геть не радісний вираз його обличчя чітко промовляв про те, що мій сюрприз для нього не був надто приємним. Я в ту мить подумала, що це просто від великої несподіванки. Бо ж хто очікував побачити свою дівчину наживо, коли вона мала бути за шістсот кілометрів від тебе?

Я обійняла хлопця, який досі стояв, мов вкопаний, і не дуже охоче відповідав на обійми. Підняла голову та зазирнула йому в обличчя, розгублено насупившись. Невже дійсно не радий мене бачити? Але чому? Я щиро вважала, що він втішиться такій несподіванці.

Дамір тим часом, схоже, прочитавши з мого обличчя думки, швидко впорався зі своєю мімікою, змінивши її на приголомшено-радісний вираз.

— Асю, ти як тут? — хлопець нарешті нормально обійняв мене та ніяково всміхнувся.

— Поїздом, як же ще! — розсміялася я у відповідь. — Вирішила зробити тобі приємну несподіванку! Не вдалося? — голос мій посумнішав, і я розгублено глянула на коханого.

Читай історію про перше кохання, дорослішання та справжню дружбу ❤️ 

✨ Оновлення щодня ✨

Підписуйтесь на сторінку та додавайте книгу в бібліотеку, аби не пропускати оновлення.