Трошки глосарію до «Конфесси»

Бо дивні слова в тексті глав уже траплялися. І деякі з них не вигадані мною.

Хто такі браві у Венеції?

Венеція XVI–XVII століть була не лише містом каналів, палаців, маскарадів і заможних купців. Поруч із впливовими патриціями можна було зустріти людей, яких називали браві (італ. bravi, однина — bravo).

Браві були озброєними людьми на службі у заможних і впливових покровителів. Вони могли виконувати цілком звичайні функції охоронців і супроводжувати свого патрона, але цим їхні обов'язки далеко не завжди обмежувалися. Браві використовували для залякування супротивників, силового тиску, зведення особистих рахунків, а іноді й для вбивств.

Особливо поширилося це явище у Венеції в другій половині XVI століття. Деякі патриції оточували себе такими озброєними поплічниками, які допомагали їм у конфліктах і не надто законних справах. До кінця століття «венеційський браво» став настільки впізнаваною постаттю, що влада республіки вже серйозно намагалася боротися із цим явищем.

Для впливового покровителя така приватна сила була надзвичайно зручною. Сам синьйор міг зберігати зовнішню респектабельність, тоді як його люди вирішували неприємні питання значно простішими методами.

Венеційська влада чудово розуміла проблему. Рада десяти видавала суворі постанови проти браві, однак викорінити явище було непросто. Відомі, зокрема, заборони 1574, 1577, 1600 та 1604 років; покарання могли бути дуже суворими.

Тож якщо в історії, дія якої нагадує Італію доби Відродження, поруч із впливовим синьйором раптом з'являється кілька небагатослівних озброєних чоловіків, це зовсім не обов'язково звичайна охорона.

Можливо, перед вами браві.

Малюнок - вільна фентезі-адаптаця під Валору.