Рецензія на книгу Світлани Фоя Казочка...
У рамках Безстрокового марафону
Якщо ви хочете хоча б ненадовго поринути у щасливе дитинство, раджу заглянути на сторінки книги Світлани Фоя Казочка на добрий сон. Після таких добрих і захопливих історій гарно спатимуть не лише дітки, а й у дорослих неодмінно стане світліше на душі.
Ці казочки переповнені добротою, щирістю, теплом і любов’ю до всього живого. У кожній історії є своя маленька пригода, а разом вони створюють особливий казковий світ, у який хочеться повертатися.
Але розповім про кожну казочку окремо.
Отже, перша історія — про кицю Нічку. Хоча кицею Нічкою вона була далеко не завжди. Спочатку їй дали трохи грубе й зовсім просте ім’я — Чорна — і доручили ловити мишей. Киця сумлінно виконувала свою роботу, але в душі була невеселою. Їй хотілося чогось більшого, ніж просто день у день виконувати свої обов’язки.
Одного разу у вільну хвилинку Чорна дісталася до віконечка — і саме звідти для неї розпочалися справжні пригоди. Спочатку на кицю чекала зустріч із совою на ім’я Пуга, яка допомогла їй змінити місце проживання. А згодом чорна кішка потоваришувала з конем Чубчиком. Та не просто потоваришувала — вони стали справжніми, нерозлучними друзями. Коли Чубчика купили, нові господарі, звісно ж, забрали разом із ним і кицю, адже справжніх друзів розлучати не можна. Так Чубчик і Чорна опинилися не де-небудь, а в обсерваторії, де спостерігали за зорями. І саме там на кицю чекала ще одна важлива подія — вона отримала нове ім’я. Відтоді Чорна стала Нічкою.
Друга історія про дівчинку Алю та білого перепела. Дівчинка разом із батьками переїхала до нового будинку. Поки дорослі облаштовувалися, Аля вирішила дослідити навколишню територію. Прогулюючись садом, вона натрапила на незвичайну знахідку — маленьку білу перепілочку. Звісно, залишити пташку напризволяще дівчинка не могла. Сім’я вирішила поселити її у клітці для папуги. Весело стало тепер жити в новому будинку, особливо вночі, коли всім хочеться спати, а перепілка починає виспівувати! Та згодом Аля дізналася про свою пташечку багато цікавого. По-перше, вона уміє говорити. По-друге, це виявився зовсім не «вона», а «він»! А по-третє, і найцікавіше, — птах був зачаклований. Звісно, Аля вирішила допомогти йому. Їй вдалося розчаклувати перепела, підманувши кота, який чатував на нього. І тоді птах пригадав, хто він насправді, та своє ім’я — Нашорошка.
Історія про двох братиків і смачнющу сливу не раз викличе у читача добру посмішку. Бідна бабуся ледве встигає за пригодами непосидючих хлопчаків. То вони вирішують мити вікна, то раптом не можуть поділити між собою одну-єдину сливу. Звичайна дитяча суперечка перетворюється на кумедну пригоду. А закінчується все добре: хоч слива вже була роздушена, братики все ж таки поділили її порівну. А через кілька років із кісточки виросло дерево, яке почало давати багато смачних слив. Тож маленька пригода згодом принесла великий і дуже приємний результат.
Є в книжці й історія про равлика Рулика, якому наснився виноград. Так сильно йому захотілося його скуштувати, що він, не боячись жодних перешкод, вирушив на пошуки омріяних ласощів. Дорогою Рулику зустрілося чимало друзів. А коли він нарешті знайшов виноград і досхочу ним поласував, то, повертаючись додому, не забув про своїх нових друзів і приніс кожному подарунок. Ця добра історія нагадує, що справжня радість стає ще більшою, коли нею можна поділитися з іншими.
Ще одна казка розповідає про маленького павучка, який зовсім не був схожий на своїх родичів. Через це з нього глузували, і павучок вирішив звернутися по пораду до мудрого павука. Він хотів зрозуміти, чому не такий, як усі, і чи справді його відмінність є недоліком. Мудрець порадив йому не соромитися своєї особливості та сміливо йти за власними мріями. І павучкові вдалося створити павутинну музику, якою згодом захоплювалося багато людей.
Усі ці історії різні, але кожна з них несе важливу й добру думку. Тут є місце для фантазії, гумору, пригод, дружби та маленьких життєвих уроків. Діти разом із героями вчаться бути добрими, допомагати тим, хто цього потребує, не боятися труднощів, цінувати дружбу та ділитися з іншими.
Книга залишає після себе тепле й світле враження. Це добрі, повчальні та водночас легкі для сприйняття історії, які можна читати разом із дитиною, обговорювати вчинки героїв і знаходити в кожній казці щось своє. А ще вони просто дарують гарний настрій і нагадують: добро, дружба, сміливість і віра у власні сили завжди здатні змінити світ на краще.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую за таку чудову рецензію❣️✨️✨️✨️. Кожен головний персонаж мав реальний прототип. Блий перепелині реально любить волати в нічний час. Це завжди відбувається різко, гучно і нагадує сирену автомобіля)))
Ларія Ковальська, Щиро дякую. І Вам успіхів та натхнення!
Дякую за такій корисний дуже допис!
Сергій Олексійович, І Вам дякую)
Цікаво )
Ritumba, Дякую)
Гарна рецензія. В гарна книга Світлани✨
Ромул Шерідан, Дякую Вам)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати