Нарешті!!! Після стількох розділів, поворотів, демонів, упирів, контрактів, зрад, смертей, таємниць і дуже непростих стосунків між сестрами я можу сказати це вголос:

Фентезі-роман «ЦИКУТА» завершено! ✨✨✨

Ця історія починалася як одна задумка, а потім персонажі, здається, вирішили, що вони самі знають, куди їй рухатися. Дружнесенько чхнули на мої плани й пішли власним шляхом. ☺️ 

Єва-Цикута, Злата-Луїза, Жорж, Тамара, Віктор, Меридіана... У кожного з них була своя історія, свої таємниці й свої рахунки з минулим. А в центрі всього — дві сестри, які через століття ненависті, образ і болю нарешті отримали шанс зрозуміти одна одну. 

Я не буду розповідати, чим усе закінчилося. ☺️
Скажу тільки одне: фінал виявився зовсім не таким, яким я його уявляла на початку. 

Вирваних щелеп і розкиданих трупів вийшло значно більше запланованого. ☺️

І тепер, коли останній розділ написаний, я навіть трохи сумую за своїми героями. Але нарешті можу видихнути. Бо... Писати вночі деякі розділи було дійсно стрьомно.

Дякую всім, хто читав «Цикуту», залишав коментарі, підтримував історію та разом зі мною проходив цей темний, затяжний і трохи божевільний шлях.

А якщо ви ще не знайомі з Цикутoю — зараз саме час. ❤

Заходьте почитати! ☺️❤