Тема ілюстрацій: "Народження Ізабелли"

Після цих слів земля під їхніми ногами здригнулася й розверзлася. Із чорних тріщин вирвалися шалені язики полум'я, ніби сама безодня кликала необережного подорожнього у свої смертельні обійми. Із цього задушливого вогню спокійно, немов вийшовши на звичайну прогулянку, з'явився високий чоловік і став поруч із янголом.

Тієї ж миті Оркан зблід, опустився на одне коліно й схилився в глибокому, сповненому благоговіння поклоні. Перед ними стояв Люціус Макалістер — сам король Підземного світу. Ніка зі страхом подивилася на володаря демонів. Люціус мав вигляд статного чоловіка років сорока п'яти з довгим вугільно-чорним волоссям і пронизливими темними очима. Розкішний камзол, оздоблений коштовним камінням, надавав його постаті зловісної величі.

Оглушливий, сповнений розпачу крик вирвався з грудей Ніки. Повітря прорізав моторошний хрускіт: білосніжні крила янгола надломилися біля самої основи й почали осипатися сірим попелом.

— За рішенням Верховного суду Вищих Сфер постановлено вилучити доньку в Оркана та Ніки й передати її на виховання янголам, — сухо промовив Люціус, наче зачитував вирок чужинцям. — Віднині вашим прокляттям стане вічна розлука. Ви повернетеся на поле битви, але більше ніколи не зустрінетеся віч-на-віч. На вашу доньку також буде накладено подвійне прокляття — як Неба, так і Темряви. Рішення оскарженню не підлягає. Виконуй вирок, Зандраелю.

Ваша, Кітті Морнінгстар ♥