Привіт від письменниці з Даґоби. Пишу тут аби трохи розповіти про свій новий роман.

Отже цей роман – "Есенсинта" або ж "Esensinta" (пізніше ж закріплю вірш завдяки якому назвала цей роман та поясню між ними зв'язок) – це перш за все coming-age роман. 

Я хоч і не люблю використовувати зажовані тропи, але це саме той іедальний поверхневий опис. 

Перш за все це історія про підлітків. Підліткові роки. Пригоди та всю проблемати що з'являється під час цього періоду. 

Місце подій відбувається в одному місті піж назвою... Есенсинта! Події не мають конкретного часу та країни, що робить навмисне історію майже універсальною для будь яких читачів. 

Книга буде розділена на 4 частина. Тобто 4 роки та періоди життя персонажів. 

А ключових персонажів які часто зустрічатимуться тут 20.

Кожен з яких є підлітком. Звісно будуть і старші та молодші за віком персонажі, але вони не відігруватимусть великої ролі окрім впливу на середовище та безпосередньо на самих підлітків. 

Варто зауважити що в центрі подій все ще будуть більш зосереджені основні персонажі. Тобто така собі групка яка буде тригером інших подій та пригод.

Що до структури. 

Вона собою являє такий собі майже ситком. Кожна серія – це новий POV персонажа із окремою своєю проблемою яка вирішуватиметься, обдумуватиметься персонажем від якого лиця це все йде та думками інших (якщо вони про це знають та обдумують).

Попри це між розділами все ще залишатимуться зв'язки між собою.

І наступне питання для чого цей роман взагалі та звідки в мене прийшла ідея? 

Рубика "Шапочка з Фольги". 

Отже, так як я сама є підлітком, то вирішила що було б цікаво та чесно писати історію, будучи підлітком про підлітків, адже я можу спокійно створити та подати розуміння із середини без лишнього драматизму, що, на жаль, трапляється іноді з подачею підлітків у більш старших письменників. 

А також це буде частоково сублімацією власних переживань та думок за допомогою фантазії та інших персонажів. 

Так а чому саме місто і книга називаються Есенсинта? 

Місто я навмисне символічно так назвала адже саме воно об'єднало всіх персонажів у собі. Воно не є хронікою. Але розповідає їхні пригоди, котрі відбувалися саме в цьому місті. 

Саме значення слова Есенсинта – є відчуття яких багато, але саме через це тобі здається що нічого не має. Тобто можна було б назвати це емоційним онімінням. Частково. 

Тут можна прямо ознайомити із віршем що описує це слово. 

І от. Так як в підліткові роки емоції найоголеніші та найінтенсивніші я вважаю доречно було б назвати книгу саме так, що символічно буде для подальших оповідей та історії.