— Сказала б тобі дякую, але... Це нудно, — я неквапом попливла до столу.

— У тебе не залишиться часу на нудьгу, Жабко: малюка слід час від часу вигулювати, годувати й міняти підгузок.

Я пропустила повз вуха його підкол і продовжила:

— А коли мені нудно — я сама себе розважаю. Тільки іншим від моїх веселощів чомусь зовсім не весело.

Я підчепила крем із торта й повільно відправила палець до рота.

Влад примружився.

— М-м-м, неймовірно смачно, — я заплющила очі, але відчувала на собі його погляд. — Ех, шкода псувати такий шедевр.

— Не бери близько до серця.Ти вже зіпсувала увесь товарний вигляд.

— Частково, — я демонстративно облизала губи.

Влад простежив за рухом мого язика, а я всміхнулася. І... депнула торт йому на голову.

 Нова глава вже на сайті!!!   https://booknet.ua/book/gostr-gran-kohannya-b451183