Свіженький шматок❗

— Дівчинко, ти хочеш потрапити у неприємності? - гримить сердитий голос Рада.

Його обличчя знаходиться в небезпечній близькості від мого, і я можу заглянути в глиб його темних очей.

— Що? Відпусти, - намагаюсь звільнитись, але він ще сильніше стискає мою руку. - Я тебе не боюсь.

Всі навколо затихають. Тепер їхня увага прикована лише до нас двох.

— А мене боятись не треба. Я не збираюсь тобі шкодити, - говорить серйозно. - Ти чому гуляєш з тим Андрієм? Нудно живеться? Захотілось пригод?

Я ошелешено відкриваю рота, не розумію, що він від мене хоче. 

— Та яке тобі діло взагалі?

— Тримайся від нього якнайдалі, - гарчить. - Якщо не хочеш проблем.

— Ти мені погрожуєш? - примружую очі. Хоч серце і калатає від страху, але я намагаюсь тримати вираз обличчя байдужим. - Зробиш те ж саме, що й з ним?

Рад мить дивиться на мене не кліпаючи, а потім голосно сміється, наче я сказала щось дуже кумедне. 

Помічаю, що до нас підходить Мир, залишивши свою фан групу з дівчат. Ті стоять осторонь, насуплені та незадоволені, що їх обділили увагою. Повз пробігають студенти і відразу зникають за дверима. Ніхто не допоможе мені, ніхто не захоче зв'язуватись з цими двома. Усі намагаються прикинутись, що нічого не помічають.

— Я б зробив з тобою дещо інше, - раптом шепоче мені прямо в губи Рад. Його подих гарячий, лоскоче шкіру. - Але здається, що ти до цього не готова.

Відчуваю, як щоки мої червоніють від двозначності його слів. Знаю я, що вони можуть зробити, чула достатньо пліток. 

Мир зупиняється поруч з Радом і його вигляд дружелюбніший, ніж у його друга. 

— Що ти лякаєш бідну дівчину. У неї он очі як блюдця від страху, - промовляє спокійно Мир.

— Не такі вже ви страшні, - ціджу крізь зуби. 

Хоча кого я обманюю? Вони і так все розуміють. Рятує тільки те, що ми зараз стоїмо перед центральними дверима університету і на нас дивляться десятки пар очей. Зараз вони нічого мені не зроблять. А ось перестріти ввечері десь у провулку можуть запросто. 

— Взагалі-то, я хочу подобатись дівчатам, а не відлякувати їх, - підморгує мені Мир.

— Я тебе попередив, - ігноруючи друга, сухо каже Рад.

https://booknet.ua/reader/pd-zahistom-mazhorv-b457408?c=5083885&p=1

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Подарунок У ПродІ!
А я до вас з подарунком! Хто вже встиг познайомитися з моїм безхатьком, та ще не купив книгу, сьогодні рівно в 00:00 у проді "Кур'єра - мільярдера" буде промо до книги "Безхатько у моєму ліжку" ?НОВИНКА? , ВІД
Поезії-імена
Вітаю, шановні друзі! Хочу привернути вашу увагу до однієї моєї книги. Вам би жити Це збірка віршів про тих, хто міг би жити, але війна все вирішила за них. Книга має багато переглядів, якщо порівняти з іншими моїми книжками.
Русалонька Аніка. Розплата.
— Чуєш, босе, а на всіх же дівчат не вистачить! — гигочучи, виплюнув Кліщ і притягнув до себе Нивку, яка сідала поруч. — Нас п'ятеро, а німф тільки троє! — Нічого, поділимося, — вишкірився Череп, безцеремонно
Затишшя перед бурею (оновлення Порталу)
Новий тиждень оновлень в «Порталі у Гріх» починається з тихого примирення і обіцяє спалахнути вогняним ураганом. Адже котик вже все спланував заздалегідь і підготував дахозносний сюрприз для нашої Мії. Вечеря
"Отруйна спокуса" Марко Левчук
Коли кохання перетворюється на одержимість… Після відгуку Іванки Сокіл мене дуже зацікавила ця книга, і я неймовірно рада, що познайомилася з таким прекрасним твором! Це трилер, а отже, історія, яка має щипати за нерви,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше