Ділюсь уривком та візуалом до розділу з книги.​ "Там, де закінчуються правила"

Марта повернулася до Максима, схрестивши руки на грудях і зухвало піднявши підборіддя.

​— Ну що, Воронов? Покажеш нам, на що здатні твої навички? Чи твій антикризовий менеджмент працює лише з паперами в кабінеті?

​Максим повільно зняв сонцезахисні окуляри, заховав їх у кишеню сорочки й подивився на гвинтівку в тирі, а потім на величезного ведмедя. В його сірих очах прокинувся азартний вогонь, який Марта так добре знала за його діловими битвами.

​— Відійдіть на безпечну відстань, дівчата, — спокійно сказав він.

​Він підійшов до стійки. Хлопець-інструктор, підліток у кепці, ліниво протягнув йому пневматичну гвинтівку. Максим упевнено перехопив зброю. Його постава миттєво змінилася — плечі розвернулися, лікті зафіксувалися, майже, з ідеальною точністю. Він не просто стріляв; він підійшов до процесу як до серйозного аудиту великого підприємства.

​Бах! — перша металева мішень із качкою з гуркотом упала назад.

​Бах! — друга мішень зникла за секунду.

​Максим не робив пауз. Його обличчя залишалося абсолютно спокійним, рухи рук були вивірені до міліметра. Він перезаряджав гвинтівку, наче перебував на полігоні, а не в парку розваг.

​— Дивись, Поліно, — тихо зашепотіла Марта на вухо дівчинці, стримуючи сміх. — Твій тато застосовує антикризовий менеджмент навіть у тирі. Він зараз ліквідує ці мішені. Жодного шансу для програшу.

​Поліна голосно засміялася, а Максим, почувши це, навіть не поворухнувся. Його погляд був прикутий до останньої, найменшої мішені-зірочки в самому кутку.

​Бах!

​Остання мішень упала.

"Там, де закінчуються правила"