Вийшов 4 розділ «Мить повернення», фентезі з товстою любовною лінією, але називати його романтичним я б не стала:) До того ж крім товстої любовної лінії там є сюжет та історія, є світ, у якому людство 300 років воює з кровожерливими чудовиськами, що приходять ззовні, є дівчина маг-стрілець, яка єдина зі свого підрозділу вижила серед цих чудовиськ. Вижила після того, як отримала смертельну, здається, рану і мала померти напевно. І таємниця її виживання, і призначення в новий підрозділ, і дуже непрості чоловіки, з якими вона там зіткнеться, і, звісно, порятунок клятого світу — усе це там є. І, як у всякої дорослої книжки, там є еротичні сцени. Власне, у 4 розділі з'являється перша така сцена.

І ось що я подумала. Якщо книжка не еротика від початку, а просто історія про кохання, почуття, вчинки та емоції, якщо хочеться дати читачеві можливість разом із героями в ці емоції зануритися, то еротика не просто виправдана, вона необхідна. Ось тільки яка еротика? Іноді мені здається, що фізіологічні описи «що куди і як» подобаються читачам (ну, будемо чесні, читачкам :) більше, ніж така собі еротика на емоціях, коли начебто зрозуміло і що, і куди, і як, але все-таки залишається якась вуаль, так?

Хотілося б дізнатися думку читачок і думку колег теж, тому що, вивчаючи тему, я бачила різні підходи, і мені цікаво, наприклад, чому колеги обирають писати жорсткіше чи м'якше або взагалі відмовляються в романтичній історії від еротики як такої, обмежуючись чимось на кшталт «і тоді він повалив її на ліжко, і вона злетіла до зірок».

Сумніваюся, що отримаю відповіді, але спробувати можна, так?

Отже, 4 розділ називається «Що ти хочеш дізнатися?», і з нього можна дізнатися дещо не тільки про таємницю виживання головної героїні :)

Так, і що то за блог без візуалізації, правда? Скажімо, головна героїня Іман “Шпилька” Бланко задає питання своєму новому командиру чіфу Дієго “Шторму” Каррансі.