Доброго дня, мої  хороші!

  Сьогодні  книга  "Кожному  своє (не)щастя"  продається  зі  знижкою.   Хто  ще  не  прочитав  цю  історію, ЗАПРОШУЮ!  Там  дуже  пристрасно,  емоційно  і  трепетно.  

Він врятував її, а вона зрозуміла що таке справжнє кохання. Зрозуміла, що можна жити по-іншому. Зрозуміла, що ТАК на неї ніхто ніколи не дивився і жодна людина не зробила для неї стільки, скільки зробив цей брутальний, нахабний і такий милий бандит...

Не пошкодуєте!!! 

Анотація до книги "Кожному своє (не) щастя"

Сам себе не розумію , на біса мені чужі проблеми? Своїх мало? Але чорт забирай не можу викинути з голови Сашу. Як згадаю її сльози і синці на гарному обличчі - сатанію від люті. Що це за мудак , який
підіймає руку на жінку? Та ще й на свою дружину? Руки б такому повідривати. І на біса вона з ним живе? Ех , Руслане, нічого тебе життя не вчить...Знов запав на дівчину і знов вона не вільна. Та цього разу я все ж спробую втрутитись. Їй потрібна допомога. А от що з того вийде- одному Богу відомо...

*Дуже емоційно і пристрасно.
*Шалене кохання.
*Другий шанс на щастя.
*Протистояння характерів.
*Сильний чоловік і проблемна дівчина з дитиною.
*Щасливий кінець.

УРИВОК:

       Повернувся    в   палату    і    чекаю   її.    Минуло   40   хвилин.   Знов   дратуюсь.    Вже   не   вперше   почуваюсь   собачкою ,   яка   за   нею   бігає.   Якого   біса?     Беру   телефон   і   пишу   повідомлення.

     "Якщо   ти   негайно    не   прийдеш ,   прийду    я."

     Подіяло.  Вже    через    хвилину ,   зла    наче    фурія   малявка   влетіла   в    мою    палату .    Її    очі    метають   блискавки.

    - Ти   що   собі    дозволяєш?  - шипить   зміючка.   Така   класна ,   дух   перехоплює.   -   Я   взагалі-то    на   роботі   якщо   ти   раптом   не   помітив.   Якщо   тобі    сумно... -  не   даю   договорити.   Хапаю   за   обличчя    і   жадібно   цілую.  Я   чекав   цього   цілу   довбану   добу.   Саша   зойкнула ,  відштовхнула   мене   і   розвернулась  до   мене    спиною.   Я   охринів   якщо   чесно.  Вона   вперше    відштовхнула   мене.   Якого   біса   відбувається?   Грається   зі  мною   наче   я   хлопчик.   Різко   розвертаю   до   себе  з   наміром   добитись   відповіді ...   

      - Якого   біса?  Що   за   ігри?  Послухай   дівчинко... - почав   і   завис   на   її   губах...  Помади   вже    майже   немає    і   добре    видно   невеличку   ранку   на   якій   виступила   краплинка   крові.  -  Що   це?  -  в   лялькових   очах   блищать   сльози.  - Сашо!   Я   п-питаю... -  тільки   тепер   помічаю   що   під   добрим   шаром   тоналки    припухла   вилиця .  Обережно   проводжу   пальцем   поки   в   голові    складається    пазл.    То   ось   навіщо   цей   маскарад.   Щоб   сховати   синці .   - Трясця!   Я    вб'ю   його !   Чуєш?   Це   мудак   твій   зробив?  - по   її  щоках   течуть   сльози   і    я   розумію   що   це   все .   Йому   кранти .  Тепер   точно.  Притягую   до   себе   маленьке   тільце   і   обіймаю .   Ну   як?   Як   можна   її   бити?   Її   ж   за   вітром   носить .   Обійняти   міцніше   страшно   щоб   не    зламати   нічого... Що   за    чортів   виродок?  -  Не   плач   маленька.   Він   заплатить   за   це.   За   кожну   твою    сльозинку.   Я   обіцяю   тобі.   Дорого   заплатить.  - підняв   її   на   руки   і   разом   з   нею   сів   на   ліжко   посадивши   дівчину   собі   на   коліна.    Легенько  проводжу   пальцем   по   губі. - Боляче?   Я   не   хотів.   Пробач.  - знов   пригортаю   до   себе.  - Дівчинка   моя.   Маленька   моя . - шепочу   і   цілую   в   скроню.   Сьогодні   Саша   в   лікарні ,  тому   я   теж   залишусь ,   а   завтра   додому.   Досить   валятись.   Потрібно   поговорити   з   Максом   і   шукати   її   козла.   Живцем   під   землю   зарию,   тварюку.

А також, сьогодні було опубліковано новий розділ книги

"Солодка ненависть"

 Запрошую!

УРИВОК:

До цієї ночі я навіть не підозрювала що я така гнучка...
І зараз цей невгамовний гарячий самець так ніжно мене обіймає, наче я найдорожче що є в цілому світі. Його рука легенько і обережно гладить мою спину, наче малює на ній якісь візерунки. І це теж дуже приємно. Посміхаюсь і розплющую очі.
Данило лежить на боку і дивився на мене. Скуйовджений і такий красивий. Раптом подумалось, що я мабуть зараз страшнюча... волосся, не змитий макіяж і заспані очі... Та Корсун дивиться на мене з таким теплом і захопленням, наче всього цього він не помічає.
- Доброго ранку, колючко... - посміхається.
- Доброго ранку. - він прибрав пасмо волосся з мого обличчя і провів пальцями по щоці.
- Як ти почуваєшся? Я вчора трохи захопився... Просто ти неймовірна дівчина, Аміно. І чим більше тебе тр**аєш, тим більше хочеться ще. - внизу живота все знов відгукнулось. Це якийсь капець...
- Наче я здавала екзамен з легкої атлетики, а потім потрапила під трактор. - сміюсь. Корсун теж розсміявся. - Я жартую. Все чудово. Я навіть не проти все це повторити. Тільки не зараз. - швидко додаю. Він нахиляється і ніжно цілує мене в губи. 
- Знаєш... я ніколи не думав що зможу ще хоч комусь це сказати... - дивиться мені в очі і гладить пальцем по щоці.  - Я кохаю тебе, Аміно...

І не забувайте про нову історію кохання...

УРИВОК:

Проходжу далі і тільки тепер помічаю на ліжку темно-синій піджак, такі ж штани і білу сорочку. Та я ще навіть не встигла докумекати що це означає, як просто біля мене відчиняються двері ванної кімнати і на порозі з'являється... Сашко... Він теж завмер з полотенцем в руці і навіть не намагається прикритись. Серденько моє рвонуло галопом а в горлі стало дуже сухо. На мить ми застигли і я наче загіпнотизована проводжаю краплинку води, яка впала з мокрого волосся на широкі груди, покотилась по рельєфному животу і... Ох, людоньки! Я різко відвернулась.

- Пробач, Сашко. Я не знала що... - і замовкла. Стоп... це що означає? Сашко і Олександр Григорович... це ж неможливо. Чи можливо? Капець! Знов розвертаюсь до нього і врізаюсь в груди, бо він виявився надто близько і надто... оголений... Я гучно ковтаю. - Значить ти і є... тобто... це ти? - шоковано запитую.

- Так, Марто. Я і є той педантичний чистюля з тарганами в голові.

ГАРНОГО МИРНОГО ДНЯ!