❤️❤️❤️

Найджел підняв вказівний палець, підкреслюючи останню деталь, і перевів погляд на Торрена:

— І по-третє... Королевичу, ти ж сам хотів розібратися з цим аномальним сплеском магії. Тож я просто допомагаю тобі, як можу.

Торрен миттєво оживився, а тіло натягнулося, наче струна.

— Та хто ж ти взагалі такий?.. — з ошелешеним притиском прошепотіла Лівія, дивлячись на Найджела так, ніби бачила його вперше.

— Ти свідомо вплутуєш їх у свої небезпечні ігри...

Найджел нахилився до самого мого вуха, торкаючись диханням моєї скроні, і зі щирою невимушеністю прошепотів:

— Теж хочеш приєднатися? Пробач, на чай із таємницями не запрошую... Але якщо ти сама вирішиш зазирнути в цю прірву — це вже зовсім інша справа. І твоєму королівському чоловікові точно не буде до чого причепитися: це ж буде суто твій вибір.

Я повернула до нього голову й, зміривши його важким поглядом, тихо викарбувала:

— Дивовижно... Як у такому легкодухому блазневі ховається настільки гострий і небезпечний розум?

Найджел лише тонко примружився й безвучно одними губами відповів:

«Це мій найкращий захист, Ваша Величносте».

Щойно магістерка Вальмонт оголосила про завершення заняття й аудиторія заповнилася гучним гомоном і шелестом сувоїв, вона підняла свій важкий, суворий погляд і спрямувала його прямо на наш ряд.

— Адепте Брайн, — її голос зазвучав неприпустимо холодно. — Залишіться після лекції.

Найджел легковажно зсунув брови й з хитрою усмішкою уточнив на всю аудиторію:

— Наодинці? З вами? В порожньому кабінеті, магістерко Вальмонт?

Оновлення уже в ваших бібліотеках:

Академія для небажаної королеви