Додано
05.08.26 18:27:43
Він так у цьому впевнений?
Якби я виїжджала з якоюсь жінкою, то ми б із нею могли бодай обговорити вбрання дам, які нам зустрічаються! Але дядько Еліот економить на компаньйонці. А з ним мені розмовляти нема про що. Хіба що про те, що моє захоплення читанням — це суцільні витрати. Минулого нашого виїзду до парку дядько заборонив мені читати вечорами…
— Ти зіпсуєш собі зір, Вівіан! Я вже не кажу про те, скільки свічок йде на це твоє даремне захоплення!
— А чим мені займатися вечорами?
— Та бодай вишивай серветки! — пропонує він. І я одразу ж єхидно відбиваю:
— У темряві? Чи на серветки свічки можна витрачати?
Дядько підтискає губи й відвертається. Далі ми їдемо мовчки, але вже біля самого будинку він мені «милостиво» дозволяє:
— Дві серветки плюс одна книжка. На тиждень. Бодай якась користь буде від твого читання.
Підтискаю губи й відвертаюся, обмірковуючи пропозицію дядька. А потім уточнюю в нього:
— А що саме мені вишивати на цих серветках?
— Вензель дому Макензі, — не замислюючись відповідає дядько.
Він так упевнений, що я рано чи пізно вийду за одного з Макензі?

Оновлення щодня о 00:00.

Анна Лященко
1646
відслідковують
Інші блоги
Ну що, мої любі, зізнаюся чесно: я ледь не зламала собі мозок, поки намагалася вигадати чотири різні сюжети, які відповідали б усім результатам вашого голосування. Але, здається, впоралася! І повірте, це було ще те випробування,
Герої моєї історії "Повернутий час"отримали свої обличчя! Візуалів для цієї історії вже назбиралося чимало). Хтось із них став порятунком, а хтось - холодним нагадуванням про минуле. Чий образ найбільше збігається
Як часто ми замислюємося про те, як швидко минає час і де ж ховається те омріяне щастя? Осінь за осінню спливає, але справжня таємниця полягає в тому, щоб уміти роздивитися це щастя навколо себе, примиритися з близькими, зберегти
- Привіт, мої любі читачі, ! Сьогодні я хочу поділитися з вами чимось дуже особистим - силою слова, яка вміє лікувати, підтримувати та повертати до життя. Для тих, хто тільки долучився до моєї творчої родини, давайте познайомимося
Ехо Безодні: Ворог, від якого неможливо сховатися навіть уві сні Вітаю творче товариство! Сьогодні хочу поговорити з вами про те, що не дає спокійно дихати ні героям «Драксарії», ні, мабуть, усім нам під час читання.
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️
Анна Лященко, ❤️
❤️❤️❤️
Анна Форлі, Дякую!
Родичі))
Julia Shperova, Так!
Дякую!
Щось цей дядько не подобається мені від слова зовсім. А от візуал неймовірний ❤️❤️❤️☺️☕
Аріда Демоніар, такий він... Але може в нього є причини?
Дякую!
Цей дядько... Нема слів! .
Olexandra Novatska, Вірю!
Дякую!
Ви хочете, щоб я цього дядька зненавиділа ще більше?!
Мрія Чарівна, Я тільки почала... Передчуваю вашу реакцію далі...
Дякую!
❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, Дякую!
♥️
Hanna Grey, Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати