Додано
05.08.26 18:27:43
Він так у цьому впевнений?
Якби я виїжджала з якоюсь жінкою, то ми б із нею могли бодай обговорити вбрання дам, які нам зустрічаються! Але дядько Еліот економить на компаньйонці. А з ним мені розмовляти нема про що. Хіба що про те, що моє захоплення читанням — це суцільні витрати. Минулого нашого виїзду до парку дядько заборонив мені читати вечорами…
— Ти зіпсуєш собі зір, Вівіан! Я вже не кажу про те, скільки свічок йде на це твоє даремне захоплення!
— А чим мені займатися вечорами?
— Та бодай вишивай серветки! — пропонує він. І я одразу ж єхидно відбиваю:
— У темряві? Чи на серветки свічки можна витрачати?
Дядько підтискає губи й відвертається. Далі ми їдемо мовчки, але вже біля самого будинку він мені «милостиво» дозволяє:
— Дві серветки плюс одна книжка. На тиждень. Бодай якась користь буде від твого читання.
Підтискаю губи й відвертаюся, обмірковуючи пропозицію дядька. А потім уточнюю в нього:
— А що саме мені вишивати на цих серветках?
— Вензель дому Макензі, — не замислюючись відповідає дядько.
Він так упевнений, що я рано чи пізно вийду за одного з Макензі?

Оновлення щодня о 00:00.

Анна Лященко
1631
відслідковують
Інші блоги
Ну що, мої любі читачі, перший розділ книги «Між нами сорок років» уже опубліковано! ❤️ Запрошую всіх до прочитання! ?✨ Дуже сподіваюся, що ця історія подарує вам море емоцій і справжню насолоду від читання. Буду
Вона пішла від нього в сльозах. А він зрозумів лише одне… Трохи Діна Кроуфорда вам у стрічку. Саме таким він відчувається для мене — небезпечним, одержимим і абсолютно не готовим відпускати. Уривок із «Вберегти
Не читайте «Воскресла, щоб кохати тебе», якщо вам потрібні: — герої, які завжди говорять правду. Навіть коли брехати значно зручніше; — мертві, які мають пристойність залишатися мертвими; — воскресіння
Вітаю! УВАГА! «Дружина імператора. Його солодкий трофей» - 15% лише сьогодні ‼️ Він — Алістер, Імператор Півночі, людина, для якої війна — це єдина зрозуміла мова. Він звик брати те, що хоче. І цього разу його здобиччю
— Кохана, я не можу цілувати кішку — це якось занадто дивно. А я так хочу знову відчути твої губи, — усміхнувся я. Пантера фиркнула і зненацька стрибнула на мене, поваливши спиною на мокру землю. Щось мені
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️
Анна Лященко, ❤️
❤️❤️❤️
Анна Форлі, Дякую!
Родичі))
Julia Shperova, Так!
Дякую!
Щось цей дядько не подобається мені від слова зовсім. А от візуал неймовірний ❤️❤️❤️☺️☕
Аріда Демоніар, такий він... Але може в нього є причини?
Дякую!
Цей дядько... Нема слів! .
Olexandra Novatska, Вірю!
Дякую!
Ви хочете, щоб я цього дядька зненавиділа ще більше?!
Мрія Чарівна, Я тільки почала... Передчуваю вашу реакцію далі...
Дякую!
❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, Дякую!
♥️
Hanna Grey, Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати