Коли опускаються руки, я згадую Чарльза Буковскі. Сьогодні його називають культовим письменником. Його цитати розлітаються соцмережами, а книги перекладають десятками мов. Але мало хто пам'ятає, що більшу частину життя він був нікому не потрібним автором. Редакції повертали його рукописи. Один за одним. Він перестав писати майже на десять років, працював на важких роботах, сортував пошту, ледве зводив кінці з кінцями. І тільки після п'ятдесяти років отримав шанс жити з літератури. Мене дуже зачепила одна його думка: «Якщо вже наважився — іди до кінця». Це не про впертість заради впертості. Це про те, що шлях письменника майже ніколи не буває швидким. Іноді здається, що тебе ніхто не читає, алгоритми працюють проти тебе, а сили закінчуються швидше, ніж з'являються результати. А потім згадуєш, що навіть Буковскі роками був «невдахою» в очах інших. Можливо, між тими, хто колись стане улюбленим автором тисяч читачів, і тими, хто здається сьогодні, є лише одна різниця: одні зупинилися, а інші написали ще один розділ. Тож сьогодні я теж просто сідаю працювати. А ви що робите, коли здається, що нічого не виходить?
13 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❣️✨❣️
Коли здається, що нічого не виходить, я згадую, що мистецтво ніколи не любило поспіху. Вмикаю класичну музику, відкриваю рукопис і дозволяю собі бути недосконалою. Бо найнебезпечніша мить для автора — не тоді, коли його не читають, а тоді, коли він сам перестає слухати свій внутрішній голос.
Можливо, культовість народжується не всупереч перенасиченню, а саме в ньому. Коли шуму забагато, люди ще сильніше цінують тексти, які не кричать, а залишаються в пам'яті.вк
Беру паузу, читаю інших, надихаюся ☺️
❤️❤️❤️
Влаштовую для себе та своїх тарганчиків «день ліні»☺️
Даю собі час для прокрастинації (небагато), а потім знаходжу в собі опору і пишу❤️
Я шукаю натхнення у піснях, книгах, потах та артах)
Я трішки сумую, випиваю мартіні з оливками, потім пожалуююсь тому хто поряд, а потім ставлю SMART-ціль і знову йду вперед... Так буває)
❤️❤️❤️
Гадаю, що жоден творчий шлях не буває швидким, якщо у вас немає валізи грошей, аби закатапультити вас вперед. Не читав Буковскі, але, щось мені підказує, що ми всі, мабуть, трошки "Буковскі". Прикол в тому, що з нас "всіх" ніхто, або майже ніхто не стане культовим письменником. Це не песимізм, а реальність перенасичення контентом. І далі буде тільки гірше.
(ба-дам. птсс!) (посміхається, поправляючи свої непроникні окуляри)
Особисто я нічого))) Рік забила болта і маю на уВАЗі то все. А ще, як на зло, я пишу(писала) в непопулярних жанрах, які мало кому цікаві. От не вмію я писати те що тут користується попитом)))
Головне вірити..Успіху вам.♥️♥️♥️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати