Запрошую до прочитання нового розділу «Танцюй для мене» ❤️

Як би ви вчинили, дізнавшись, що місце, за яке боролися роками, забрали одним чужим словом?)) Саме з цього моменту між Нінель і Рустамом починається історія, у якій ненависть буде не єдиною емоцією.

– Ми мусимо діяти за протоколом. Театр - це мистецтво, яке виховує нове покоління талантів, привчає до дисципліни й розкриває їхній потенціал... Як ви собі уявляєте обрати приму-балерину без відбору? Це буде колапс! Буде бунт, зрештою!

– Як гарно ти заговорив, – низько розсміявся чоловік зі звичним для себе сарказмом. – Так високо говориш про розкриття потенціалу, поки кишені набиті хабарями. Чи тобі театр уже тисне? Може, хочеш спробувати себе в іншій індустрії? Прибиральником, наприклад.

Навіть дивитися на нього не треба, аби відчути той тиск, який він створює однією своєю присутністю. 

– Ви не знаєте, які зараз характери в молодого покоління. Сучасні дівчата вже не дозволять себе обдурити. Є й кращі кандидатки, якщо вже говорити відверто. Так, зовні вона - абсолютний ідеал прими, але... це лише зовнішність. Якщо взяти її сестру...

– Я знаю, що її сестра танцює на рівні професіоналки. Але зараз мова не про неї, – я тільки й встигала очманіло переводити погляд з одного чоловіка на іншого.

Сука.

Яка ж ти все-таки сука, Рустам.

Ти навіть не уявляєш, як сильно мені хотілося в той момент стерти з твого обличчя цю самовдоволену посмішку. Виходить, одного твого слова вистачило, щоб перекреслити все. Одного клятого рішення - і місце, яке могло стати моїм, віддали іншій.

– Єлизавета – моя відповідальність. А от про Нінель ми поговоримо окремо. 

Щойно він вимовив останню фразу, його погляд повільно ковзнув до високих дверей, за якими стояла я.