Всім, привіт!

Запрошую до знижки на емоційну історію кохання, "Непристоїні ігри".

✨✨✨

— Марго! Марго, прокидайся! — Хтось термосить мною.

Я заледве підіймаю голову з подушки й розплющую очі, що злиплися від не змитого макіяжу. Перед очима все пливе. Голова тріщить. 

Кліпаю кілька разів. Погляд стає чіткішим. Поряд зі своїм ліжком бачу Натана. Мій молодший братик хапає мене за руку, й тягне з ліжка.

— Швидко вставай, Марго! — Наказує стурбовано малий. — Тато, на обід приїхав. Він дуже злий. Казав, що замкне тебе у підвалі... І... — Брат жадібно хапає повітря. — І видасть заміж за того противного Данила. 

Малий ледь не плаче. Я ж після ночі розваг почуваюся, як вичавлений лимон. Від намішаних коктейлів голова страшенно болить. А від ночі без сну, моє тіло наче ватяне. Я ж додому повернулася за чверть шоста, з рання.

Розумію, що малий хоче мене врятувати. Але я сумніваюся, що йому це вдасться.

Я зібравши сили сідаю на ліжку. 

— Марго, не тупи! — Наказує Натан. — Вставай і біжи в мою кімнату. Тато там тебе шукати не буде, точно.

Я важко зітхаю. Батько любить малого, але ховатися за дитину я не збираюся. Як і ховатися взагалі, мені ж не п’ятнадцять.

Знижка тут..

А також на вас чекає оновлення роману, "Янгол спокуси".

✨✨✨

— Аріно, допоможи...

Нервово ковтаю. Бо він ще не сказав, чим я маю йому допомогти, як я вже п’ятою точкою відчуваю, що щось не так.

Не встигаю нічого сказати, як чоловік пояснює.

— Це приїхала моя уже колишня наречена. Допоможи... Підіграй. Вдай, ніби цілу ніч ми з тобою кохалися...

В мене шок від таких прохань. Оце так проханнячко, воно на вісімнадцять плюс тягне. І це страшенно не подобається мені. Різко відступаю від чоловіка і налякано перепитую.

— Данієлю, ви нормальний? Як ви можете мене про таке просити? Що подумає ваша наречена? Навіть якщо вона колишня? Зрада у відповідь, це не найкращий спосіб помсти, — перехоплюю подих і додаю: — Вона ж тоді скаже, що тепер ви квити, або ж звинуватить вас у зраді.

Янгол спокуси тут...