— То пані прийшла обідати? Вам принести обід у кімнату, як зазвичай, чи накрити в обідньому залі?
— Тобто я зазвичай їла у себе в кімнаті? — уточнила я.
— Так.
— Ні. Сьогодні я хочу в обідній зал.
— Як скажете, пані, — ввічливо поклонився дворецький. Перед тим як піти, він обернувся:
— Мене звати Алекс. Прошу, пані, займайте місце. Я зараз накажу подати вам обід.
Алекс провів мене до просторого обіднього залу й допоміг сісти. Уже за п’ять хвилин переді мною стояло п’ять різних страв на вибір. Я накинулася на їжу так, ніби цілий місяць нічого не їла. І, судячи з виразу обличчя дворецького, цим його навіть трохи здивувала.
— Сьогодні в пані дуже хороший апетит. Я радий. Хороший апетит — це швидкий шлях до відновлення. Треба буде сказати про це пану Носову.
— А Носов — це хто? — одразу запитала я.
— Усю інформацію про вас спочатку дізнається особистий помічник пана Громова — Носов. І вже він вирішує, що саме повідомляти пану Громову, — пояснив дворецький. Потім знову, схоже, зрозумів, що сказав трохи більше, ніж варто, і швидко поспішив піти, щоб я не встигла поставити йому ще якісь питання.

Згадай мене