Зробила арт до нового розділу!


— Це дитина Громова? Чи ти ще з кимось спала? — прямо запитав він.
Мені стало так образливо, ніби він справді вважав мене тією шльондрою, якою мене називав.
— Я не шльондра, батьку! Я не сплю з ким попало! Досить мене рівняти з такими жінками! Я взагалі-то твоя дочка! І я вже мовчу, що це дуже мене ображає… — вибухнула я.
Батько навіть не зреагував на мою істерику.
— Я ще раз питаю. Ця дитина Громова? — уже гучніше повторив він.
— З чого ти взяв, що я взагалі вагітна? Я ж розповідала тобі, що за ці два дні пережила…
— Покоївка сказала, що тебе зранку теж нудило. Не бреши мені хоч зараз!
Це стало настільки очевидним? Ця нудота, втрата свідомості…
— Марто! — грубо перервав мої думки батько.
— Так! Так, від нього! — відповіла я тим самим різким тоном.
— Позбудься її, — навіть не задумуючись сказав він.
Я шоковано підняла на нього очі.
— Що?
— Я сказав — позбудься його дитини. Ще не вистачало мені змішання нашої крові з кров’ю Громова. Я буду ненавидіти цю дитину. Тому просто позбудься її.
Згадай мене