Читаючи Рюноске Акутагаву...

* Людське життя схоже на коробку сірників. Поводитися з нею серйозно - смішно. Звертатися несерйозно – небезпечно.


* Назвати деспота деспотом завжди було небезпечно. А в наші дні так само небезпечно називати рабів рабами.


* Огида до винахідливості укорінюється у втомі людей.


* Трагедія таланту в тому, що його наділяють «миленькою затишною славою».


* Здавна серед захоплених азартною грою немає песимістів, це показує, наскільки схожа азартна гра на людське життя.


* Терпіння - романтичне боягузтво.


* Ще один симптом кохання - це хворобливе прагнення знаходити обличчя, схожі на неї.


* Лібералізм, вільне кохання, свобода торгівлі — на жаль, у чашу кожної «свободи» підлито багато води. Причому більшу частину води з калюжі.


* Свобода - як повітря гірських вершин - для слабких людей нестерпна.


*Коли жінка охоплена пристрастю, обличчям вона чомусь стає схожою на дівчинку. Щоправда, ця пристрасть може бути звернена і на парасольку.


* Хто глузує з інших, сам боїться глузувань інших.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Історія про квіточку (оновлення Порталу)
В «Порталі у Гріх» наша читачка ненадовго перетвориться на садівницю. Дбайливу, турботливу і вмілу. Бо наша дівчинка знайшла собі квіточку посеред великого поля інших квітів. Таку ніжну, невинну, гарну, що зовсім
Як народжуються мої вірші…
Між сиренами і тишею Анотація до книги "Між сиренами і тишею" Ця збірка — про життя, яке триває між повітряними тривогами й рідкісними хвилинами спокою. Про любов, що вчиться долати відстані. Про тих, кого чекають,
Пишеш книгу — переживаєш усе✨️
Мені здається, автори переживають не менш сильні емоційні гойдалки під час написання книг, ніж їхні власні персонажі. Спочатку співчуваєш героям. Потім натхненно влаштовуєш їм пригоди. А тоді дивишся на написане
Біль навпіл. Знаю це. Відчуваю це.
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ: “Не такий ти й святий” 18+ Знаю, що її серце розривається на шматки, як і моє. Ми одне ціле. Біль навпіл. Знаю це. Відчуваю це. Я винен, що тобі болить. Пробач,
красиві цифри
До книги Щоденник служниці Дякую за підтримку, яка мене надихає! І наприкінці робочого тижня - невеликий мем з Ярославом, який втомився від бюрократії:
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше