Читаючи Рюноске Акутагаву...

* Людське життя схоже на коробку сірників. Поводитися з нею серйозно - смішно. Звертатися несерйозно – небезпечно.


* Назвати деспота деспотом завжди було небезпечно. А в наші дні так само небезпечно називати рабів рабами.


* Огида до винахідливості укорінюється у втомі людей.


* Трагедія таланту в тому, що його наділяють «миленькою затишною славою».


* Здавна серед захоплених азартною грою немає песимістів, це показує, наскільки схожа азартна гра на людське життя.


* Терпіння - романтичне боягузтво.


* Ще один симптом кохання - це хворобливе прагнення знаходити обличчя, схожі на неї.


* Лібералізм, вільне кохання, свобода торгівлі — на жаль, у чашу кожної «свободи» підлито багато води. Причому більшу частину води з калюжі.


* Свобода - як повітря гірських вершин - для слабких людей нестерпна.


*Коли жінка охоплена пристрастю, обличчям вона чомусь стає схожою на дівчинку. Щоправда, ця пристрасть може бути звернена і на парасольку.


* Хто глузує з інших, сам боїться глузувань інших.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Пояснення.
Всім привіт! Мені не хочеться виносити все на загал, тому напишу коротко. Але й пройти повз цю тему не вийде. Цей блог містить лише пояснення. Відсьогодні мої обкладинки можуть бути схожі на ваші. І це не тому, що я їх у когось
Відгук на роботу Касандра Віталія Козаченка.
Скажу так вся атмосфера цієї книги мені здавалась зануренням у нафту. Це не погано. Я рідко читаю жахи. Але стало цікаво. В цій роботі всі персонажі та їхні мотиви розкручувалися повільно. Описи були різнобаврними, так би
Я читаю
Навіть не здогадаєтеся що я вам сьогодні принесла. «Дикуни Матріархату» — коли мужики потрапили туди, де правила гри зовсім інші. Автор - Дронослав Завальний Я обожнюю історії, які не просто розважають, а змушують
Настав момент істини?
— Ну й навіщо ти важке носиш? — бурчу, вириваючи пакети із рук здивованої жінки. — Гришо?? — Ні, блін. Цар Соломон… — Але як… Ти втік? — перелякано вигукує жінка, притискаючи руку до рота й оглядаючись
Боляче було почути такі слова від матері і сестри…
– Ох, яка ж ти в мене ще маленька і наївна! – зітхнула мама і погладила Іділейн по щоці. – Краще зверни увагу на Роберта. Тепер у тебе з’явилися всі шанси здобути його прихильність. Я відчула, як боляче кольнуло
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше